«Є величезний тиск Росії, щоб мовний закон було скасовано…»
Про особливості цього документа, його завдання і спекуляції довкола нього — у розмові з одним із його авторів і захисників, народним депутатом Миколою Княжицьким
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/394448/23main.jpg)
Одне з незаперечних досягнень Верховної Ради восьмого скликання, котра завершує свої повноваження, — ухвалений Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (набув чинності 16 липня). Про те, яке значення матиме він для утвердження суверенної України, розмовляємо з одним із творців цього документа — головою парламентського Комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким. На недільних виборах пана Миколу на одному з львівських округів знову обрали народним депутатам, тож з наступного політичного сезону йому у сесійній залі серед іншого доведеться захищати цей закон. Спроби торпедувати його точно будуть.
/wz.lviv.ua/images/articles/2019/07/mova-tema-1.jpg)
— Пане Миколо, чому важливість цього закону для суверенної України?
— Цей закон є однією з форм захисту нашої державності, нашої ідентичності. І цим усе сказано.
У Конституції записано, що українська мова є державною. Там же зазначено, що забезпечення її функціонування регулюється законом. Тобто сама Конституція вимагала його ухвалення. Тож мають бути механізми, які їх втілювали би. Старий мовний закон, ухвалений ще у часи СРСР, був досить декларативним, і його значною мірою не виконували.
— Подекуди лунають побоювання, що цей закон дискримінуватиме ту частину населення України, яка розмовляє іншою мовою…
— У нас немає «частини населення України, яка розмовляє іншою мовою». У нас є значна частина русифікованих людей. Але більшість з них, відповідно до соціологічних досліджень, підтримує те, щоб українська була державною мовою. 87% наших людей вважають українську своєю рідною. З них 17% є білінгвічними, тобто вважають рідними і українську, і російську. Жодним чином їх цей закон не дискримінує.
Щодо інших національних меншин, то у законі (оскільки ми інтегруємося до Європейського співтовариства) прописано захист мов ЄС. Перед Кабміном стоїть завдання підготувати законопроєкт про захист мов нацменшин, його буде ухвалено окремо. Цей закон лише захищає українську мову і українців в Україні.
— Поза тим, цей закон викликав алергію багато у кого не тільки в Україні, а й за кордоном. Обурена його ухваленням угорська влада. Росія двічі скликала Раду безпеки ООН із цього питання. Що і чому так не подобається нашим сусідам у Будапешті і країні-агресору?
— Україна є там, де говорять українці. Кремлівські зайди окупували на Донбасі ті території, де більшість людей розмовляла російською. Навіть у Волновасі, на лінії розмежування, більшість тамтешніх жителів розмовляє українською, хоча російська там є поширеною…
Польща говорить польською, Німеччина — німецькою, Угорщина — угорською. Україна повинна говорити українською. Путін неодноразово казав, що немає такого народу, як українці. Що ми, мовляв, і росіяни — один народ. Мова є одним із головних ідентифікаторів, який визначає нас як українців. Тож, очевидно, права україномовного населення України має бути захищено. Бо жодна інша держава не захищає ані україномовного населення, ані твори, створені українською культурою.
— Існують побоювання, що за нової української влади, представники якої зазвичай розмовляють російською, цей закон буде піддано ревізії. Уже лунали такі пропозиції…
— Такі спроби справді будуть. І зовсім не тому, що представники нової влади не спілкуються українською. Той же лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков прекрасно розмовляє українською, і вже зараз у телеефірах перейшов на неї, бо сподівається, що його оберуть спікером Верховної Ради… Є величезний тиск Росії, щоб мовний закон було скасовано, або щоб його вихолостили. На це працюватиме п’ята колона у парламенті. Для того ми і заходимо у Верховну Раду, щоб не допустити цього.
— Керівник Офісу президента, ексльвів’янин Андрій Богдан, висловлювався за те, щоб на Донбасі дозволити регіональну російську мову. Чи не призведе це до того, що у цьому регіоні українську мову буде витіснено з ужитку?
— Вони хочуть це зробити. Але, відповідно до Хартії регіональних мов, регіональною є та мова меншин, яка зникає, тому її треба захищати. Російська мова не зникає. Тому російська жодним чином не може вважатися регіональною мовою. Пан Богдан говорив про те, що треба дозволити жителям Донецька і Луганська спілкуватися російською — але, шановні, наш закон не забороняє спілкуватися російською! Так само, як не забороняє робити це жителям Львова, Тернополя чи Івано-Франківська. Однак, якщо ці люди хочуть обіймати державні посади, то у публічному просторі вони зобов’язані використовувати українську. Наш закон не розповсюджується на мову приватного спілкування і всього того, що не стосується держави.
— Читачі «Високого Замку» звернули увагу на можливу описку у ст. 9 Закону про українську мову. У переліку тих посадових осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків, чомусь немає народних депутатів. Як це зрозуміти?
— Це не відповідає дійсності. У законі чітко сказано: засідання Верховної Ради проводять українською мовою. Засідання парламенту можна проводити й іншими мовами, якщо на них присутні представники інших держав, але має бути забезпечено переклад.
У законі наведено перелік осіб, які повинні мати спеціальний сертифікат про володіння державною мовою, — такий іспит повинні пройти перед тим, як обійняти державну посаду. Конституція не вимагає від депутатів володіння українською мовою. В Основному Законі чітко сказано, які кваліфікаційні норми ставляться перед кандидатами у депутати. Якби у закон додали «мовну» кваліфікаційну норму, то вороги цього закону скасували б його через Конституційний Суд. Нас штовхали на цей шлях, але не можемо цього зробити без змін до Конституції. Утім, навіть якщо кандидати у депутати не зобов’язані складати відповідні іспити з української мови, послуговуватися нею вони повинні!
— Ще до набрання чинності згаданого закону Кабмін затвердив деякі новації в українському правописі, які викликали гарячі дискусії, а подекуди — і несприйняття. Чи не поквапилися в уряді із цими нововведеннями, коли у декого є труднощі навіть із засвоєнням теперішнього правопису?
— У змінах до правопису є лише два слова, які промовлятимуть інакше, зокрема проєкт. Решта випадків дозволяє дві форми вживання — норму, до якої ми звикли, і норму, яка була в українському правописі до 30-х років минулого століття. Втім, закон передбачає, що правопис затверджуватиме спеціальна комісія, яку має бути створено при Міносвіти.
Мовний закон, зокрема, постановляє, що…
●●Українською повинен вільно володіти кожен громадянин, особи, які хочуть отримати український паспорт. Дія закону не поширюється на приватне спілкування і здійснення релігійних обрядів;
●●Держава організовує курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову тим громадянам України, які не мали такої змоги;
●●Спілкуватися українською зобов’язані усі високопосадовці, депутати всіх рівнів, керівники силових структур, прокурори, судді, адвокати, нотаріуси, керівники освітніх, наукових, медичних та інших закладів;
●●Українська повинна бути мовою документів у державних органах, робочою мовою засідань, зустрічей в усіх органах влади, у центральних, регіональних установах;
●●Державну мову мають використовувати у всіх сферах обслуговування, при маркуванні товарів, послуг, у рекламі;
●●Українська мова обов’язкова для назв аеропортів, портів, станцій, зупинок, назв транспортних засобів.
●●Комп'ютерні програми повинні мати інтерфейс українською. Усі вітчизняні сайти повинні мати українську версію і за замовчуванням відкриватися українською мовою.
●●Українська повинна використовуватися на телебаченні, в Інтернеті, у театральних виставах, у музеях, при дубляжі кінофільмів.
●●Періодичні видання в Україні можуть виходити у кількох мовних версіях, одна з них повинна бути українською. У пунктах розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет і журналів має бути не менше 50%;
●●Запровадять посаду Уповноваженого із захисту української мови;
●● За приниження української мови передбачено відповідальність. Зокрема, за ненадання українською мовою інформації про товар та послуги встановлено штраф у розмірі 5100 -6800 грн. За порушення закону під час засідань, робочого спілкування, оформлення документів у державних органах передбачено штраф 3400−6800 грн. За порушення у сфері науки, публічних оголошеннях, на сайтах — 3400−5100 грн., за порушення у друкованих ЗМІ — 6800−8500 грн. Максимальний штраф — 11 900 грн.
●●Норма про складання екзамену на рівень володіння державною мовою при отриманні громадянства та перебуванні на державній службі та інших посадах набуває чинності з 16 липня 2021 року.