Кадр Коломойського і «любі друзі» Зеленського

Перші кадрові призначення нового президента ввели у ступор навіть «Зе!прихильників»

makit-c9211b2822d51ec8b00b20b6a998367e.jpg

Після затяжної «кадрової» мовчанки, яку у «Зе!Команді» пояснювали тим, що передчасними анонсами не хочуть «спалювати» кандидатів і створювати їм проблеми, на сайті президента висипали цілу пачку указів про призначення. Серед новобранців найбільш скандальним виявилося прізвище Андрія Богдана. Із прив’язкою не лише до олігарха Ігоря Коломойського, а й до аргументів тих, хто наголошував на неможливості призначення Богдана — через закон про люстрацію, під який потрапив як уповноважений з питань антикорупційної політики в уряді Азарова. Ще один указ, який викликав інформаційний шквал, стосується генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, яким замінили Віктора Муженка на посаді начальника Генштабу — головнокомандувача Збройних сил. Це призначення викликало різке несприйняття через неоднозначну оцінку ролі Хомчака у трагічних подіях під Іловайськом у вересні 2014 року. Що прочитується за такою кадровою політикою новообраного президента — у розмові з політичним експертом Ярославом Макітрою.

— Призначення Богдана, зв’язок якого з Коломойським очевидний, можна розцінювати як певне балансування у відносинах з олігархом, котрий має вплив і впливав, зокрема, на виборчу кампанію Зеленського. Щодо трактування про те, що це призначення не суперечить закону про люстрацію, бо посада глави АП була виведена з-під дії закону про держслужбу, то тут не все однозначно, як це озвучив сам Богдан. Є законодавча колізія, якою і раніше користувалися (сумнівні призначення були і за Порошенка). Посаду глави АП справді вивели з-під дії закону про державну службу: вона політична. Але у законі про люстрацію ця посада прямо зазначена.

Щодо Руслана Хомчака ситуація теж неоднозначна. Є різні версії того, що відбувалося в Іловайську. Одні говорять, що Хомчак був одним із небагатьох, хто чинив там опір, і перший, хто заявляв про захід російських військ. Інші звинувачують його у тому, що мало не покинув поле бою, зрадивши бійців. Складно оцінити, де правда. Але призначення Хомчака може свідчити про те, що, очевидно, буде розбір польотів в історії з Іловайськом, Дебальцевим. В іншому разі питання, які виникли з призначенням Хомчака, залишаться, і це не додаватиме ні йому, ні президентові.

— Є версія, що призначеннями на посади заступників глави АП у Зеленського намагалися максимально врівноважити продавлену Коломойським кандидатуру Богдана…

— Можна і так сказати. Умовно кадрову обойму президента можна розділити на дві головні групи. Перша — це «кварталівці»: друзі, бізнес-парнери Зеленського, які з ним вже багато років. Друга — персонажі з орбіти Коломойського. Іноді ці люди можуть пересікатися, як у випадку з Богданом.

— Вже після призначення замом глави, А П Олена Зеркаль (екс-заступниця міністра закордонних справ) відмовилася від посади. Виглядає як перший тривожний дзвіночок для президента і його команди, що люди, які бачили себе на посадах не заради посад, а заради змін, вже після перших кадрових призначень можуть задуматися, чи не помилилися у своїх сподіваннях.

— Не виключено, що рішення Олени Зеркаль було пов’язане з першими після призначення заявами Богдана, а не зі самим призначенням (найбільше обговорення викликала заява глави АП про те, що питання про досягнення мирних домовленостей з Росією може бути винесене на всенародний референдум. — «ВЗ»). Хтось теж може задуматися і відійти. Це стосується людей, котрі не входять до умовних груп, про які я згадував.

— Чи означає анонсоване повернення в Україну Валерія Хорошковського (біографія якого теж пересікалася з біографією Зеленського), що у кадровій «Зе!обоймі» можуть спливти і його люди?

— Йде боротьба за владу, за фінансові потоки, за політичне майбутнє. І ті, кому в’їзд в Україну не заборонений, хто не відчуває для себе небезпеки, спробують повернутися і впливати на ситуацію. Це стосується не лише Хорошковського. Питання, наскільки далеко зайде цей процес і якою буде реакція правоохоронних органів. Якщо навіть немає юридичних перешкод для повернення цих персонажів, політична оцінка їхнього повернення може бути різною. Хтось може як швидко приїхати, так швидко і поїхати.

— Чи не припускається Зеленський заїждженої помилки, настільки тісно оточуючи себе «любими друзями»?

— Якщо говорити про Адміністрацію президента, то це апарат — люди, які вносять рекомендації, забезпечують виконання певних рішень. На ці посади призначалися і будуть призначатися наближені до президента люди, що притаманно не лише Україні: це світова практика. Інша річ, якщо такий принцип домінує у кадровій політиці, коли говоримо про державний менеджмент — економіка, боротьба зі злочинністю і так далі. Це буде величезною помилкою (після нашої розмови з Ярославом Макітрою на сайті президента з’явився указ про призначення юриста «95 кварталу» й очільника партії «Слуга народу» Івана Баканова першим заступником голови Служби безпеки України — начальником головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю центрального управління СБУ. — «ВЗ»). Кредит на помилки для Зеленського вичерпуватиметься швидко.

— Як оцінюєте можливе призначення секретарем Ради нацбезпеки й оборони колишнього міністра фінансів Олександра Данилюка?

— Біографія Данилюка не стосувалася того, що можна було б розцінювати як досвід для роботи на посаді секретаря РНБОУ. З іншого боку, він має політичний досвід, позиції, які озвучував, не можна назвати антиукраїнськими чи проросійськими. Тут важко оцінювати щось наперед. Дочекаємося призначення. Звичайно, систему потрібно змінювати, є потужний запит у суспільстві на нових людей. Але чи це повинні бути люди, які жодного дня не займалися справами, пов’язаними з тією чи іншою галуззю, — питання. Не думаю, що це хороший варіант.