Кароль Кус: «Європа пробудиться, а Путін всере...cя зі своїм енергетичним смородом...»

Мільйони українців зворушило те, що під час днів протистояння на Майдані у Києві по всіх польських теле- та радіостанціях прокрутили пісню «Подай руку Україні». Цю душевну етно-рокову композицію, яку можна почути у польській, українській та англійській версіях, написали і виконали учасники польсько-українського гурту Taraka. Під час фестивалю «Флюгери Львова» кореспондент «ВЗ» поспілкувався із лідером гурту — Каролем Кусом

— Слово Taraka — старо­слов’янське, — пояснює Кароль Кус. — Воно означає людей, які всупереч багну під ногами, всупереч долі досягають своєї мети, долають усе. Taraka — знак слов’янської свободи. Воно стосується і польського, і українського народів.

— Чому вам такі близькі почуття солідарності з Україною?

— Для нас це само собою зрозуміло. Taraka має серце, яке співпереживає усім народам, що прагнуть свободи. Не можемо прийняти, що нація, яка живе поруч з нами, — гнобиться. Не можемо терпіти, коли наш брат терпить, а ми — вільні та задоволені життям. Ми, поляки, колись пережили те саме. Мали своїх більших чи менших Януковичів — Ярузельського, а перед ним — Каня, Гомулку (керівники соціалістичної Польщі). Біди у житті поляків були такі самі, як у вас зараз, бо країна була під чоботом москаля. Аби ви були рабами, вам чинили Голодомор і репресії, а нам — десятиліття неволі.

Польська нація — з вами, переживаємо те, що ви, бо колись так само жили і за те саме боролися. На щастя, у нас загинуло менше людей. Москаль тоді не опустився так низько. Путіну здається, що ви — його власність. Але ви не його річ, а прекрасна нація з власною ідентичністю, яка живе поруч з нами. Ми, поляки, хочемо довести, що є вашими справжніми приятелями. Кажемо нашим колегам по ЄС: українці — наші сусіди, які ще не є, але хочуть бути у спільній Європі. Докладемо всіх зусиль, аби ви були разом з нами в єдиній цивілізованій Європі.

Хочемо бути вільними народами. Коли у вас це право будуть забирати, ми не стоятимемо мовчки. Будемо діяти. Пишемо пісні не за гроші чи славу, а для того, аби ваш і наш дух у цій непростій боротьбі не згасали.

— Як писався текст пісні «Подай руку Україні»?

— Текст виник за 5 хвилин у моїй студії за переглядом українських новин. Одразу награв і мелодію. Це не я насправді написав цю пісню. Я лише її втілив. А текст і мелодію написав український народ, який вийшов на майдани за свою гідність. Пізніше пісня прозвучала там, де було їй місце, — на Майдані.

З-під моєї руки вийшли багато пісень, які стали хітами у Польщі. Мелодія, яку ми згодом переробили до пісні «Подай руку Україні», стосувалася раніше іншої пісні. Ця пісня була про те, як слов’яни зустрічаються між собою і тішаться з цих зустрічей. Коли сталися важливі події на Майдані, я змінив текст і переписав мелодію. Це було написано для вас, аби показати, що ми з вами разом. Гурт Taraka всі прибутки від продажу альбому «Подай руку Україні» переказує для родин загиблих на Майдані, для Небесної сотні.

Тепер, коли бачимо події у Слов’янську, Донецьку, Луганську, Одесі... нас надалі болить. Бо стільки людей мають терпіти лише тому, що хтось має ваву в голові, бо один божевільний конче хоче загарбати сусідні нації.

— Чи відчуваєш, що будуть нові пісні про нові події в Україні?

— Вже пишемо. Сьогодні виконували пісні з альбому «Колисанки для Майдану». Там був, до речі, хороший текст: «Європа усе це бачить, але спить...». Не можна європейцям спати в такий час.

— Чому «Подай руку Україні» не чути на українському радіо?

— Мабуть, ваше радіо не хоче її ставити. Але ми гуляли Львовом і чули, як у людей на рінгтонах мобільних грала ця мелодія. Хтось досліджував, що десь два чи три мільйони українців поставили цю пісню собі на мобільні. Це має більше значення, ніж музична політика радіостанцій, які ошукують людей.

— Як гадаєш, російська армія піде війною в материкову Україну?

— Ні, Москва постійно мутитиме воду. Вона запускатиме своїх бойовиків за гроші Януковича, які він у вас украв. Путін разом з Януковичем намагатимуться заважати вам навести лад. Особливо до президентських виборів 25 травня. Путін робитиме усе, аби їх зірвати...

— Був на сході і півдні України? Гадаєш, українці там і тут — ті самі чи різні?

— Так, був на сході та півдні України. Східна Україна відрізняється від Центральної та Західної. Такі вже історичні наслідки. Сталін нищив і висилав українців зі Східної та Південної України. І в 1930-их заселив ці терени людьми, яких хотів там бачити. То він змінив структуру населення півдня та сходу. А також Криму, викинувши звідти татар та інші нації. А Путін — убоге, смішне та карикатурне продовження Сталіна. Здається, Путін щовечора на ніч читає історію про «великого» вождя народів.

Це бісить мене і польську націю. Ми знаємо, чим був Голодомор та сталінські репресії для українців у 1930-их. Пам’ятаємо десятки мільйонів невинних людей, які загинули від голоду і тортур через химери одного божевільного. Не можемо у сучаснім світі допустити, аби це якимось чином повторилося. Вірю, Європа пробудиться, європейці видобуватимуть сланцеві нафту і газ або купуватимуть у США, а Путін всереться зі своїм енергетичним смородом...

— Що хочеться сказати українцям?

— Пам’ятайте, у вас ще є право вибору. Ви можете бути разом з цивілізованою Європою. Не змарнуйте це право, бо знову на сотні років будете рабами москаля. Не можете відпустити Східну Україну до Росії. Це ви, у Західній Україні, даєте їм, на сході, силу для боротьби за Україну. Вибираєте сьогодні на сотні літ — або ви частина цивілізованого світу, або нова частина нової тоталітарної імперії.

«Подай руку Україні»

Серця гарячі

Не розжене зима холодна,

Уста замерзлі,

А дух свободи в кожнім лине,

Що є сьогодні, житиме вічно і не згине,

ти не стій збоку, а подай руку Україні.

І твій приятель

Покинув дім і йде в дорогу,

Де гинуть люди, він твердо йде на допомогу,

Ідемо разом і наша дружба не загине,

Прийшов той час подати руку Україні.

Коли прийде час гулять,

Після ночі вдень — заспіваємо разом пісень.

Ще не вмерла, не вмерла Україна,

Бо ми разом, бо ми одна родина.

Символ волі — червоная калина,

Ще не вмерла, не вмерла Україна.