Перехід на літній час: коли переводимо годинники, як реагує організм, і чому це досі обговорюють науковці

Навіщо запровадили літній час

Ідея переведення годинників з’явилася ще в давнину, щоб економити енергію — завдяки довшим літнім дням люди могли довше користуватися природним світлом. Хоча сьогодні такі аргументи втрачають актуальність, сезонна зміна часу залишається частиною регламентів у понад 70 країнах світу.

Україна поки також дотримується цієї практики, попри періодичні спроби ухвалити рішення про скасування переведення годинників.

Як зміна часу впливає на організм

Науковці вже давно ведуть дискусії про користь і шкоду переведення годинників. Весняний перехід — складніший для організму, адже фактично «викрадає» годину сну. Це порушує внутрішній біологічний годинник людини, який працює приблизно у 24-годинному циклі.

Після переведення часу ранки стають темнішими, а вечори довшими, тому мозок отримує змінені сигнали світла і не одразу розуміє, коли засинати та прокидатися. За спостереженнями дослідників, організму потрібно від кількох днів до трьох тижнів, щоб повністю адаптуватися.

Серед поширених симптомів у перші дні після переходу:

— відчуття втоми та дратівливість;

— труднощі із засинанням;

— погіршення концентрації;

— загальна знижена працездатність.

Медичні дослідження навіть фіксують короткочасне зростання ризику серцевих нападів, інсультів і ДТП — усі ці явища пов’язують із недосипанням і тимчасовою розсинхронізацією біологічного годинника.

Чому організму важко адаптуватися

Біоритми людини прив’язані до зміни дня і ночі, а не до умовно встановленого часу на годиннику. Внутрішній «біологічний годинник» регулює роботу серця, ендокринної системи, тиск, температуру тіла, метаболізм.

Щоб легше пережити перехід, фахівці радять підготувати організм заздалегідь:

— почати лягати спати на 15−20 хвилин раніше за кілька днів до переведення годинника;

— уникати кофеїну, алкоголю й важкої їжі ввечері;

— проводити більше часу на ранковому сонячному світлі — воно допомагає швидше перебудуватися;

— за 30 хвилин до сну вимикати всі екрани й уникати яскравого світла;

— зберігати регулярність сну — навіть у вихідні.

Лікарі також радять не перевантажуватися фізично чи розумово у перші дні адаптації, особливо людям із серцево-судинними захворюваннями чи підвищеним тиском.

Для багатьох людей це позитив — більше світлого часу після роботи, можливість активно проводити вечори. Проте для біології людини цей перехід завжди є стресом, який вимагає обережної адаптації.

Висновок

Літній час уже не виконує первісну функцію енергозбереження, натомість створює фізіологічні виклики для людського організму. Тож не дивно, що дедалі більше країн відмовляються від переведення годинників.

Поки ж Україна залишається серед тих, хто двічі на рік переживає зміщення часу, — головне не забути перевести стрілки і дати організму шанс перебудуватися без стресу.