Хочете мати здорове серце і добрий настрій? — Рухайтеся!

Тим часом, як зазначає кардіологиня Анна Солощенко (на фото), «недостатня фізична активність — один із ключових факторів ризику серцево-судинних захворювань і передчасного старіння».

Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, значно частіше стикаються з такими недугами, як інфаркт, інсульт, серцева недостатність та супутня інвалідність. Тривалість їхнього життя, як правило, менша, ніж у тих, хто віддає перевагу активному способу життя.
Природою було задумано, щоб людина здобувала їжу тяжкою працею, витираючи піт з чола. І поки це залишалося нормою, людство майже не знало про серцево-судинні захворювання. Для наших предків головним було вижити, не померти з голоду. Проте сучасна людина фактично обійшла цей природний механізм — тепер вона відпочиває на дивані поруч із холодильником, наповненим їжею з найближчого супермаркету.
У розвинених країнах (до яких, хочеться вірити, належимо і ми) третина смертей припадає на серцево-судинні захворювання. Решта — переважно на онкологічні хвороби. Натомість у країнах, які ще не досягли значного розвитку, такі діагнози — рідкість. Там основною причиною смертності залишаються інфекції та голод.

Переїдання, гіподинамія та зумовлене ними ожиріння докорінно змінили світову карту. Тож чому звичайна фізична активність може творити такі дива, як подовження життя та захист від серцево-судинних катастроф?

Наш мозок — це надскладний комп’ютер. Він безперервно аналізує інформацію, що надходить із усіх ділянок тіла: суглобів рук і ніг, м’язів шиї, хребта, нижніх кінцівок тощо. Коли ми рухаємось, потік даних інтенсивний і різноманітний — і наш «центр управління» активний, задоволений, життя вирує. Про старість думати ще рано.

Але коли рухів мало, мозок не отримує належної стимуляції. Центр поступово «іржавіє», немов техніка без живлення. Він сприймає це як сигнал: пора на спокій. Так запускаються процеси старіння, з’являються перші хвороби, погіршується пам’ять, знижуються когнітивні функції та настрій. Ослаблюється і вестибулярний апарат — виникають запаморочення, порушення рівноваги.
Інакше кажучи, відсутність руху — це запуск механізму старіння.

Фізична активність — джерело здоров’я і довголіття. Вона тренує наше серце, робить його сильнішим і витривалішим, сприяє розвитку капілярної сітки, яка живить серцевий м’яз. Регулярні заняття спортом поліпшують стан судинної системи — а судини в нашому організмі простягаються на кілометри, і кожна з них відповідає за живлення певного органа або його частини.

Саме тому у людей, які провадять активний спосіб життя, значно рідше трапляються інфаркти, інсульти, аритмії, серцева недостатність.
Фізична активність також є надійним захистом від цукрового діабету та ожиріння. Якщо в Середньовіччі люди вмирали від голоду та інфекцій, то сьогодні - від переїдання, гіподинамії та надмірної ваги.

Окрім фізичних переваг, спорт покращує самооцінку, настрій і зовнішній вигляд, а це теж має велике значення. Регулярні тренування допомагають боротися з порушеннями сну, депресією та тривожними розладами.
Не забуваймо: у природі кожен стрес завершується рухом. Наприклад, антилопа, побачивши лева, відчуває сильний страх, у неї викидаються гормони стресу, підвищуються тиск і частота серцебиття, кров припливає до м’язів — і вона втікає. Таким чином стресові гормони «згоряють» під час бігу.

У сучасної людини левів немає, але стресів — безліч. Особливо зараз, у складній ситуації в країні, ми живемо у постійному напруженні, однак замість того, щоб активно знімати його рухом, залишаємося на дивані. Наслідки — гіпертонія, тахікардія, аритмії, депресія, панічні атаки.
Багато людей вважають, що ведуть активний спосіб життя. Але пересування офісом, хатні справи, робота на городі чи догляд за дітьми — хоч і потребують часу й енергії, не є фізичними вправами в медичному розумінні. Це — побутова активність, а не спорт.
З іншого боку, є й хороша новина: немає кращих або корисніших видів спорту. Ви можете вибрати заняття будь-чим, що відповідає вашому темпераменту чи характеру.

Головне — дотримуватися важливих правил:

• контролювати пульс під час тренувань. Це можна зробити за допомогою фітнес-браслета. Найкраще тренуватися в таких межах пульсу — 65−75% від 220 мінус вік;
• займатися регулярно;
• займатися не менш ніж 150 хвилин на тиждень;
• не починати занадто різко. Краще поступово збільшувати навантаження під контролем самопочуття.

Не забувайте, рух — це не просто життя, а здорове, якісне та тривале життя без хвороб.
За даними ВООЗ, гіподинамія — четвертий за значущістю фактор ризику передчасної смерті у світі. Щороку недостатня фізична активність призводить до смерті приблизно 3,2 мільйона людей.

Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, мають на 20−30% вищий ризик померти у працездатному віці, порівняно зі своїми фізично активними однолітками.

Особливо тривожною є ситуація серед дітей та підлітків: гіподинамія виявляється у 50% дітей віком 6−8 років, у 60% - серед школярів 9−12 років і у 75−80% старшокласників.

Для того, щоб фізична активність справді була корисною, кожне тренування має тривати щонайменше 10 хвилин безперервного руху.
Дітям і підліткам рекомендовано щодня бути фізично активними щонайменше 60 хвилин. Це можуть бути ігри, спорт, активні прогулянки, танці чи будь-яка інша динамічна діяльність.