BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Малюк упав з висоти: як не пропустити ЧМТ?

«Немовля впало з дивана! Як це могло статися, не розумію?! Я відвернулася на секунду — і…», — за словами педіатрині Тетяни Бойко, з такими зверненнями їй доводиться стикатися мало не щотижня

Травми внаслідок падін­ня з висоти можуть бути різними і класифікуються за певними ознаками. Зокрема, за­лежно від того, що саме травму­валося, це можуть бути травми зовнішніх шкірних покривів: роз­січення, гематоми; травми кіс­ток: тріщини/переломи; травми зв’язок та м’язів; травми спинно­го мозку; травми внутрішніх орга­нів тощо.

За ступенем важкості травми поділяють на легкі, середні й важ­кі. Їх серйозність зазвичай коре­лює з висотою падіння: загалом, що вище — то небезпечніше. На­приклад, падіння з пеленального столика може мати критичні на­слідки. Тому ніколи не залишайте дитину без нагляду на підвищених поверхнях!

Докладніше поговоримо про черепно-мозкову травму (ЧМТ. — Ред.). Отже, черепно-мозко­ва травма може бути відкритою — з пошкодженням шкіри/м'яких тканин/кісток черепа або закри­тою — без пошкодження зовнішніх тканин. У деяких випадках симп­томи очевидні: падіння — втрата свідомості - судоми; кров з вуха. Є симптоми, які важко інтерпре­тувати. Наприклад, після падіння у дитини сонливість та відмо­ва від їжі, — це ознака ЧМТ чи ні?

Батькам необхідно знати симптоми черепно-мозкової травми:

  • порушення свідомості: не тільки знепритомнення, а й трива­лий плач та пригнічення свідомос­ті (загальмованість, сонливість);
  • судоми;
  • порушення рівноваги;
  • пальпаторне порушення ці­лісності кісток черепа;
  • раптові асиметрії: різні зіни­ці, асиметрія обличчя тощо;
  • синці за вухом або навколо очей;
  • кров із носа чи вух;
  • блювання;
  • різка блідість;
  • зниження частоти пульсу;
  • підвищення чи падіння тиску;
  • відмова від їжі.

Як діяти, якщо дитина впала з висоти?

Комусь щастить — і падіння ма­люка з ліжечка закінчується лише переляком дитини та батьків.

Комусь не щастить — і черепно-мозкова травма є очевидною. У такому разі батьки негайно звер­таються у «швидку».

Але є ще третя група — діти, яким діагноз ЧМТ не було вста­новлено, хоч за фактом вона була. Тому, щоб уникнути помилок у діа­гностиці, дитину з підозрою на черепно-мозкову травму повинен оглянути нейрохірург або невро­лог у спеціалізованому стаціонарі.

Послідовність дій після па­діння дитини з висоти:

  • оцінити стан свідомості;
  • якщо свідомості немає, оці­нити дихання;
  • якщо дихання немає, почати серцево-легеневу реанімацію;
  • оцінити наявність відкритої рани, деформацій скелета;
  • перевірити сліди блювоти та звільнити ротову порожнину;
  • якщо малюк у свідомості та дихає, але в наявності є інші озна­ки ЧМТ — покласти дитину на бік;
  • не залишити дитину саму!

Паралельно з цими діями не­гайно дзвоніть у «швидку», пові­домивши всі вищезгадані подро­биці.

Якщо у малюка після падіння свідомість ясна, немає загальмо­ваності чи тривалого крику, він іде на контакт, слідів перелому чере­па, відкритих ран, крові з носа і вух, блювоти немає, не слід лег­коважити, — таку дитину теж по­винен оглянути лікар-невролог, а ще краще — нейрохірург протягом найближчих 2−6 годин.

Пам’ятайте: деякі травми не проявляються одразу після падін­ня, а можуть виникнути через кіль­ка годин — унаслідок наростання стиснення мозку або вторинних ушкоджень. Саме тому контроль­ний огляд рекомендований усім дітям, які падали з висоти.

Записала Олеся Коваль