BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Етикетки на продуктах харчування читайте правильно

Етикетки на продуктах — не просто яскраві наліпки, що містять інформацію про термін придатності товару. Вони допомагають споживачам робити усвідомлений вибір, орієнтуючись на вподобання та потреби у харчуванні. Правильне читання етикеток може зіграти вирішальну роль у підтримці здоров’я

Фото pexels
Фото pexels

Зазвичай назва — перше, що привертає увагу. Деякі виробники можуть вико­ристовувати гучні фрази, щоб створити ілюзію більш якісного та корисного продукту. Звідси й написи: «біо», «без цукру», «фітнес», «без холестерину». Однак у таких «біопродуктах» так само, як і у будь-яких ін­ших, можна знайти і заборонені барвники, і підсилювачі смаку, і багато інших не бажаних до­бавок.

Часто на наклейках є по­значки, що вказують на осо­бливості їхнього виробництва, наприклад, «без генетично мо­дифікованих організмів» або «органічне». Ці написи можуть свідчити про вищу якість про­дукту, але завжди варто пере­віряти додаткові сертифікати та інформацію.

Склад продукту

Склад зазвичай вказують у порядку зменшення, тобто ін­ґредієнти, що містяться у про­дукті у більшій кількості, йдуть першими. Звертайте увагу на таку інформацію.

  • Трансжири та первинні олії. Їхній рівень має бути міні­мальним. Такі інґредієнти ви­робник додає, щоб здешевити продукцію та збільшити термін зберігання. Написи «гідроге­нізований жир», «кулінарний жир», «частково модифіковані олії», «спред», «маргарин», «за­мінник молочного жиру», «рос­линні олії» свідчать про наяв­ність трансжирів. Неправильне харчування із високим вмістом трансжирів може стати причи­ною підвищеного рівня «пога­ного холестерину». Продукти, що містять трансжири: чипси, фастфуди, картопля, приго­тована у фритюрі, шоколадні плитки, торти, соуси, печиво з низькою вартістю і навіть моро­зиво.
  • Цукор і цукрозамінники. Цукрозамінники теж бувають калорійними (наприклад, 1 ч. ложка коричневого цукру міс­тить 12 калорій, кокосовий цукор у 100 г — 380 калорій, а цукор тростинний нерафіно­ваний — 400 калорій). Деякі за­мінники цукру взагалі краще не використовувати — наприклад, аспартам.
  • Аспартам раніше відносили до групи «потенційно канце­рогенних речовин». Канцеро­гени можуть змінювати ДНК і ставати провокуючим факто­ром росту злоякісних пухлин. Аспартам є у газованих напоях багатьох відомих марок, тому під час купівлі потрібно уважно читати склад і зробити вибір на користь корисних напоїв.
  • Консерванти, барвники. Деякі з них можуть негативно позначатися на здоров'ї ді­тей: підвищувати тривожність, спричиняти алергію і навіть впливати на ріст онкоклітин у разі тривалого вживання. Виробник не приховує цього (дрібним шрифтом на продук­ції така інформація може бути вказана).

Харчова цінність

Етикетка обов’язково має містити інформацію про харчо­ву цінність, яка включає:

Калорійність (на 100 г або на порцію). Маленький розмір продукту не свідчить про те, що він низькокалорійний.

Вміст вуглеводів, білків і жирів. Їх співвідношення може підказати, підходить продукт для вашого раціону чи ні. Що­денне переїдання призводить до ожиріння. Якщо почнете чи­тати склад, то навіть зможете знайти пельмені, де буде біль­ше білка і менше жиру.

Вітаміни та мінерали. Якщо у продукт додано вітамі­ни або мінеральні речовини, їх обов’язково мають перелічити на етикетці. Наявність цих мі­кроелементів свідчить про біль­шу корисність продукту. Однак напис на олії «збагачено вітамі­ном Е» — рекламний хід.

Низька вартість м’ясної про­дукції свідчить про те, що у ній можуть бути добавки, які утри­мують воду і підвищують масу самого продукту. Якщо ковба­са виготовлена не з м’яса, а, наприклад, з м’яса птиці ме­ханічної обвалки, це вже непо­вноцінна з точки зору харчової цінності сировина.

Розмір порції. На етикетках часто вказують розмір порції, від якого розраховують усі інші значення. Не варто визначати порції на око. Це може при­звести до неправильної інтер­претації значення калорійності та інших нутрієнтів.

Термін придатності. Важ­ливо звертати увагу на термін придатності та умови збері­гання. Вживання продуктів, які були протерміновані або не­правильно зберігалися, при­зводить до отруєнь та інших наслідків.

Прийшовши у магазин, оби­райте хлібні вироби з терміном зберігання до 3 діб. Молочна продукція також не має довго зберігатися: що довший термін зберігання йогурту, то менше від нього користі. Незамороже­не м’ясо за температури від 0 до +2°С зберігається лише 1−3 дні.

Для продовження терміну придатності швидкопсувних продуктів виробник додає кон­серванти.

Алергени. Етикетки мають містити інформацію про мож­ливі алергічні реакції. Це осо­бливо важливо для людей, які страждають від харчової алергії або мають непереносимість тих чи інших продуктів. Сумлінний виробник не буде приховувати цю інформацію.

Підсилювачі смаку й аро­мату. Продукція з такими до­бавками свідчить про низьку якість. Найпоширенішим під­силювачем смаку є глутамат натрію (Е621). Надлишок та­кої речовини в організмі може спричинити головні болі та не­приємні симптоми у шлунково-кишковому тракті.