Суперфуд: гачок маркетингу чи реальна користь для організму?

Кіноа, чіа, авокадо, ягоди годжі, гуарана, спіруліна, асаї, насіння чіа й конопель, комбуча… У сучасному світі дієтології суперфуди (іншими словами — суперова їжа, яка насичує організм корисними речовинами, підтримує всі органи та гормони у нормі). У світі стрімко розвивається мода не лише на корисні звички, як от пити півтора літра води на день, чи ранкову пробіжку, а й на здорове харчування. Дедалі більше людей по всьому світу змінюють макарони на кіноа. Суперфуди отримали й критику, мовляв, їх користь перебільшена і це справа рук хороших маркетологів. То чи, справді, корисні суперфуди?

Науковці та лікарі, що досліджують вплив їжі на людину, скептично ставляться до цього терміну, вважаючи його невиправданим. Зокрема, професорка дієтології, нутриціології та громадського здоров’я Нью-Йоркського університету Меріон Нестл заявила, що «супер'їжа — це рекламна омана. Британська асоціація дієтологів дослідила, що 61% британців купували певну їжу тільки тому, що на продуктах було вказане слово «суперфуд».

У 2021 році світовий ринок «супер'їжі» оцінювався в 161,11 мільярда доларів. До 2030 року очікується, що ринок сягне приблизно 246,2 мільярда доларів США, що відповідатиме щорічному зростанню на 4,82%.

«Термін „суперфуд“ не регулюється законодавством. Ніде у світі немає певного переліку товарів, які зараховують до суперфудів, — каже дієтологиня Світлана Фус. — Те, що їжа з приставкою „супер“ надає супервплив на організм людини — надумане поняття. Якщо будь-який продукт розглядати з огляду впливу на організм, то кожен продукт і буде суперфудом. А збалансоване харчування — це і є суперїжа. Кількість і правильне вживання теж має велике значення. Розгляну популярний зараз суперфуд спіруліну. Це синьо-зелені водорості, тому багато хто вважає, що в складі багато йоду. Але це прісна водорість і йоду в ній немає, якщо спіруліну не збагачують йодом при вирощуванні. Спіруліна — антиоксиданти, які володіють деякою протипухлинною активністю, також харчові волокна та залізо».

Дієтологиня каже, аналогічна ситуація з кіноа. Чимало тих самих мікроелементів, хай у менших концентраціях є і в інших крупах: від гречки до рису.

«Кіноа — псевдозлак, який своїм хімічним складом нагадує гречку, — наголошує Світлана Фус. — Кіноа додають і в салати, і готують, як гарнір. Ця крупа не містить глютену. Тому люди з непереносимістю глютену можуть урізноманітнити свій раціон і поряд з гречаною крупою можуть використовувати і кіноа. Але ті, кому смак кіноа не подобається, цілком можуть зупинитися тільки на гречці».

Ще один суперфуд — активовані горіхи (замочені у воді). Це роблять з метою руйнування фітинової кислоти, яка здатна зв’язати цинк, кальцій і залізо. Але важливо пам’ятати, каже дієтологиня, що норма горіхів у день — до 20 г, а фітинова кислота в невеликій кількості здатна принести користь організму.

У списку суперфудів — комбуча. У складі цього напою є органічні кислоти, які покращують процеси травлення. Та є ризик — кислі напої підвищують кислотність шлунку.

Експерти кажуть, що один-два супер продукти ніколи не вирішать усіх проблем в організмі. Потрібен розумний підхід до харчування. Харчування має бути збалансованим та складатися з рідних продуктів, за вийнятком тих, які внесені в список «червоних прапорців» — генетично модифікованих, канцерогенних…