Передплата 2025 «Добрий господар»

Каменів у жовчному немає, а лікар радить орган видаляти

У пацієнтів з дискінезією жовчовивідних шляхів ефективність холецистектомії - хірургічного видалення жовчного міхура — сягає 80−90%

Біль характерної локалізації – основний симптом дискінезії жовчовивідних шляхів. Фото The surgery group
Біль характерної локалізації – основний симптом дискінезії жовчовивідних шляхів. Фото The surgery group

Якщо ви часто відчуваєте біль у верхньому правому сегменті живота, варто звернутися до сімейного лікаря та перевірити стан свого жовчного. Дискінезія жовчовивідних шляхів — доволі поширене захворювання.

Основне завдання жовчного міхура — зберігати жовч (травний фермент, який є продуктом зовніш­ньосекреторної діяльності печінки). Жовч допомагає розщепити жир, який ми спожи­ваємо з їжею, щоб він належно всмоктався в тонкому кишківнику. Якщо у вас дискінезія жовчовивідних шляхів, це означає, що у вас є проблеми з транспортуванням цього фер­менту через жовчні протоки в кишківник.

Патологічний стан зазвичай виявляють у дітей старшого шкільного віку й дорослих, і це — причина № 1, чому пацієнтам рекомен­дують продовжити життя без жовчного мі­хура.

Які причини й симптоми дискінезії жов­човивідних шляхів? Як діагностують і ліку­ють це порушення? Розповідає популярний портал Verywell, який регулярно публікує статті провідних американських експертів про здоров’я, красу та догляд за собою.

Як проявляється

Дискінезія жовчовивідних шляхів вважа­ється функціональним розладом, що пе­редбачає порушення нормальної роботи організму. У нашому випадку — травної сис­теми. Рутинні медичні обстеження не пока­зують відхилення від норми. Запідозрити застій жовчі лікар може за скаргами паці­єнта. А найчастіше хворі скаржаться на епі­зодичні напади незрозумілого болю, що ло­калізується у правому верхньому сегменті живота, виникає, як правило, після прийому їжі та є достатньо сильним, щоб обмежити повсякденну діяльність людини.

Серед інших симптомів:

  • непереносимість жирної їжі;
  • нудота;
  • здуття живота.

Ознаки дискінезії жовчовивідних шляхів можна сплутати з жовчною колькою, спри­чиненою наявністю каменів у жовчному. Па­цієнт може періодично відчувати різкий біль у верхньому правому сегменті живота, який віддає у праве плече. Больові відчуття вини­кають раптово і можуть зберігатися певний проміжок часу. Крім нудоти, може бути блю­вота. У дітей часто відсутній апетит.

Чому ми хворіємо

Точна причина дискінезії жовчовивідних шляхів невідома. Однією з можливих при­чин може бути метаболічний розлад, який впливає на транзит їжі шлунково-кишковим трактом. Пояснення також можна шукати в самому жовчному міхурі. Дискінезію жов­човивідних шляхів часто пов’язують з хо­лециститом — тривалим запаленням стінок жовчного міхура.

Як проходить діагностика

Якщо ви повідомите лікарю, що вас часто турбує біль у животі характерної ло­калізації, фахівець скерує вас на ультразвукове дослідження жовчного, щоб пере­конатися, що там немає:

  • каменів;
  • сладжу (скупчення білірубіну, кальцію та холестерину, що відбувається при за­тримці жовчі у жовчному);
  • інших знахідок, які можуть сигналізу­вати про закупорку органу.

Якщо у вас виникає щось схоже на жовчну коліку, лікарю важливо з’ясувати:

  • чи не тривають епізоди болю понад 30 хвилин;
  • чи є у кольки чітко окреслені часо­ві рамки (чи не зникає вона відразу після появи, а наступного разу — чи не розтягу­ється в часі);
  • чи заважає біль повсякденній діяль­ності (чи не траплялося, що через це ви в паніці телефонували на «швидку»);
  • чи біль не переходить поступово у по­стійний;
  • чи не полегшується біль з допомогою зміни положення тіла або прийому анта­цидних препаратів;
  • чи симптом не спричинений іншим захворюванням (наприклад, апендици­том);
  • чи нормальними є лабораторні аналі­зи (такі, як печінкові ферменти, білірубін, а також рівні амілази й ліпази).

Є два діагностичні тести, які викорис­товують для оцінки дискінезії.

Сканування HIDA

Якщо пацієнт відповідає діагностичним критерієм дискінезії жовчовивідних шля­хів, йому можуть призначити скануван­ня гепатобіліарної імінодіоцтової кисло­ти (hepatobiliary iminodiacetic acid — HIDA).

У вену на руці вводять радіоактив­ний індикатор, який потрапляє у печінку та втягується клітинами, що виробляють жовч. Далі індикатор через жовчні про­токи потрапляє у жовчний міхур. Сканер комп’ютерного томографа відстежує по­тік індикатора, виконуючи знімки.

Сканування HIDA використовують для оцінки аномалій жовчного міхура за умови, що УЗД не виявив у ньому конкрементів.

Верхня ендоскопія

Цю діагностичну процедуру виконують зазвичай амбулаторно і зазвичай — перед видаленням жовчного, щоб підтвердити, що симптоми у пацієнта не викликані ін­шими розладами верхніх відділів травного тракту, такими, як виразка шлунка або тон­кої кишки, пухлини, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Хворому проводять огляд цієї частини травної системи, ввівши через рот гнучку трубку з камерою.

Як лікують порушення

Лікування полягає у холецистектомії - видаленні жовчного міхура. Втім, деякі фа­хівці наполягають, що якщо симптоми три­вають менш ніж три місяці, проводити таке втручання зарано.

Перед проведенням холецистектомії па­цієнт повинен здати повний пакет лабора­торних аналізів:

  • на печінкові ферменти;
  • кон’югований білірубін (продукт життє­діяльності, від якого позбувається наш ор­ганізм);
  • амілазу — травний фермент;
  • ліпазу — фермент, який розщеплює жири.

Перш ніж обрати радикальний варіант лі­кування, потрібно пересвідчитися, що всі ці показники перебувають у межах норми.

Ефективність холецистектомії сягає 80−90%. Усунення всіх симптомів протягом року після операції залежить передусім від віку людини та загального стану її здоров’я. Але дослідження показують, що від 50% до 70% пацієнтів, яким видалили жовчний рік тому, не мають жодних проявів, які б нагаду­вали їм про минулу проблему.