Запалення середнього вуха небезпечне ускладненнями

Щоб пересвідчитися, чи справді є запалення, можна ще легенько натиснути за вушком, вище мочки. Дитина відреагує, закричить — отже, безперечно, є запалення середнього вуха, тобто отит. Ця недуга часто виникає після застудних за­хворювань або під час застуди, коли дитина переохолодила­ся, надуло у вушко.

Але є й інші причини — за­хворювання вірусного похо­дження. Коли маля перехво­ріло на грип чи скарлатину, свинку або іншу інфекційну не­дугу, і це дало ускладнення — отит. Запалення середнього вуха (отит) може мати гостру і хронічну форми. Гостре гнійне запалення є наслідком зара­ження барабанної перетинки хвороботворними мікробами. Воно виникає як ускладнен­ня інфекційних захворювань (грип, скарлатина, кір, диф­терія тощо). Ознаки гострого отиту — пульсуючий біль у вусі, різке зниження слуху, підви­щення температури навіть до 39−40°С, досить часто — ви­ділення з хворого вуха. Якщо гострий отит не долікувати, то він може перейти у хронічний гнійний, за якого з вуха постій­но або періодично витікає гній. Слух поступово знижується. Є ще перфоративний отит, коли пробивається (проривається) барабанна перетинка.

Подекуди проривання пе­ретинки відбувається від необережного лікування: ска­жімо, вставили тампончик у вухо, а маля ненароком (як і доросла людина) заштовхнуло його глибше. Отож треба бути обережними. Ще одне засте­реження: лікуючи отит, не мож­на закривати вухо. Адже під час запального процесу з ньо­го є виділення. Якщо слуховий прохід закритий, то виділення не зможуть витікати назовні, «підуть» у голову. Наслідки бу­вають різноманітні - запальні процеси, енцефалопатія тощо. Можна навіть втратити дитину. Доросла людина теж повинна лікувати отит дуже обережно.

Найчастіше, лікуючи отит, користуються зовнішніми за­собами. Звісно, обтирання, промивання, компреси, за­капування і тампончики — все це можна застосовувати, але запальний процес мине швид­ше, якщо вживати ліки, які мають протизапальні власти­вості, лікувати весь організм. Приміром, пити настоянку ехі­нацеї пурпурової (по 5 крапель 4 рази на день). Водночас цю настоянку можна обережно, по 1−2 краплі, закапувати у вухо. У домашніх умовах на допомогу прийде верба (кора верби).

Ліки з вербової кори. 1 ч. ложку подрібненої сировини залити склянкою окропу, по­тримати хвилину на слабень­кому вогні, потім настояти 2 год. Пити по 1 ст. ложці 4 рази на день. Для маленької дитини — по 1 ч. ложці. Ліки можна під­солодити медом або цукром.

Нінель Кузнецька.