Сказ — хвороба, що не лікується. А вакцина — захищає!

Найбільшу кількість випадків зареєстровано серед лисиць (21 випадок). Далі йдуть собаки (12 випадків), кішки (11 випадків). Зареєстровано два випадки сказу у куниці та один — у борсука.

Найбільшу кількість випадків — 14 — зареєстровано у Дрогобицькому та 13 — у Стрийському районах, дещо менше у Яворівському — 6, Золочівському — 2, Червоноградському — 1. У Львівському районі зареєстровано 4 випадки. Такі цифри подають у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Заступниця генерального директора цього Центру Марія Озірковська розповіла про сказ та його профілактику.

— Що ж таке сказ?

— Сказ — це гостре інфекційне за­хворювання тварин і людей, спричи­нене вірусом сказу (Rabies virus). Вірус викликає важке ураження центральної нервової системи.

Це смертельна хвороба, тобто якщо захворіє тварина, то вона помирає. Захворювання реєструються у цілому світі. Щорічно 115 країн світу повідо­мляють майже про 55 тисяч випадків смерті.

Хоч лікування сказу немає, проте рятує вакцина. Її винайшов 100 ро­ків тому французький мікробіолог Луї Пастер.

Це ще раз свідчить про те, що вак­цини працюють.

— Тепер по порядку — хто є дже­релами сказу і як відбувається за­раження?

— Насамперед це дикі м’ясоїдні тва­рини — лисиці, вовки, єноти, куниці. Хоча упродовж останніх років зара­ження відбуваються через домашніх тварин, які напередодні контактували з дикими тваринами.

Зараження відбуваються внаслі­док укусу, подряпини, пошкоджен­ня шкірних покривів або ослизнення слизових оболонок хворою твари­ною, яка має характерний вигляд. Насамперед вона втрачає страх, іде до людей. Наприклад, лисиця за­ходить на подвір'я до людини. У неї опущений хвіст, скуйовджена шерсть, слинотеча, сльозотеча. Вона часто буває агресивною.

— На які періоди можна розділити захворювання?

— Інкубаційний період — від 1 до двох місяців, хоча може тривати від 1 тижня до 1 року.

Клініка проявляється такими перед­вісниками: зміни у місці укусу (почер­воніння, свербіж, поколювання. У лю­дини — дратівливість, неспокій, втрата сну). Далі - період збудження та ще одного характерного прояву сказу — гідробоязнь. Часто сказ ще називають іншим словом — «гідрофобія». Після стадії збудження, агресії настає ста­дія паралічів, що триває близько трьох днів. Людина часто впадає в кому і по­мирає.

— Що робити у випадку укусу?

— У першу чергу треба звернутися по медичну допомогу. Якщо це домаш­ня тварина, то лікар повідомляє епіде­міолога з Центру контролю та профі­лактики хвороб, який, своєю чергою, повідомляє у службу ветеринарної медицини. За твариною встановлю­ється 10-денне спостереження. Коли за результатом такого спостереження тварина здорова, то жодне лікування не потрібне.

Якщо ж тварина зникла, обов’язково треба зробити щеплення і провести ветеринарно-санітарну експертизу. Якщо виявлено вірус сказу, необхідне лікування.

Укус дикої м’ясоїдної тварини є аб­солютним показанням для комбінова­ного лікування.

— Що таке комбіноване лікуван­ня?

— Це повний курс антирабічної вак­цинації водночас із антирабічним іму­ноглобуліном. Нагадую, що вакцина — це антигени. Тобто вона вводиться в організм для вироблення власного іму­нітету. Антирабічний глобулін — це гото­ві антитіла, які вводяться в організм, і він відразу починає боротися з вірусом сказу. Тож чим швидше розпочато ан­тирабічне лікування, тим краще. До речі, чим рана ближча до центральної нервової системи, до головного моз­ку, тим більший ризик виникнення цієї хвороби.

— Які ще існують небезпеки?

— Небезпечний укус кажана. Як го­ворить відомий імунолог Федір Лапій, укуси кажана — непомітні, неболючі і небезпечні. Отож якщо людина ви­явила у своїй кімнаті кажана, це — аб­солютний показник для проведення антирабічного лікування.

— Що б ви порадили тим, кого по­кусала тварина?

— Зважаючи на всі ризики та небез­пеки, закликаємо усіх у випадку укусу завжди звертатися по медичну допо­могу. Рану слід якомога швидше обро­бити мильним розчином, добре проми­ти проточною водою. Треба шанувати себе та своїх улюбленців і не забувати щороку вакцинуватися від сказу.