Здоровий кишечник — здоровий організм

Хоч захворювання травної системи самі собою дуже рідко призводять до смерті, однак стан кишечнику зна­чною мірою впливає на ризик розвитку за­хворювань серцево-судинної, ендокрин­ної, нервової та інших систем організму. Наскільки ефективним буде лікування хво­роб, які, здається, зовсім не впливають на роботу кишечнику, здебільшого залежить саме від нього. Виявляється, покращивши роботи кишківника, ми можемо на третину зменшити вживання ліків і подовжити три­валість життя на 25%. «За рахунок чого?» — запитаєте ви. Спробуємо з’ясувати.

Функції кишечнику

1. Саме від стану мікрофлори кишечнику залежать 75−80% потужності імунної систе­ми, яка виконує роль захисника нашого ор­ганізму, допомагає загоєнню та виведенню токсичних речовин, а також захищає нас від онкологічних захворювань.
2. За рахунок бактерій кишечнику від­бувається остаточна обробка залишків їжі, особливо клітковини. У тонкому кишечнику розщеплюється та всмоктується лише від половини до третини всієї їжі, а решту на себе бере товстий кишечник. Завдяки його роботі наш організм отримує кальцій, жир­ні кислоти, вітамін К, залізо, цинк, кобальт, тіамін (вітамін В1), рибофлавін (вітамін В2), підтримується водно-сольовий баланс тощо.
3. Саме тут синтезуються біологічно ак­тивні речовини, які модулюють роботу тка­нин організму, зокрема й головного мозку. Саме тут виробляється близько 95% серо­тоніну — гормону радості.
4. Кишечник допомагає виводити ток­сичні речовини, які утворилися внаслідок травлення.
5. Запобігає анемії, забезпечуючи за­своєння мінеральних речовин та мікроеле­ментів.
6. Захищає дітей від рахіту, а дорослих — від остеопорозу.
7. Забезпечує захист від онкологічних захворювань. Саме в кишечнику утворю­ються гормоноподібні речовини — ентеро­діол і ентеролактон, які володіють проти­пухлинною дією, захищаючи нас від раку молочної залози, кишечнику тощо.
8. Завдяки деяким видам бактерій ми з вами захищені від алергічних проявів, адже вони виробляють гістаміназу — фермент, який інактивує гістамін, основний медіатор алергічної реакції.
9. Завдяки здатності деяких бактерій утворювати природні антисептики (молоч­ну та дипіколінову кислоти, лактоспорин, коагулін і ще понад 200 інших), ми захищені від надмірного розмноження умовно шкід­ливих бактерій.

Товстий кишечник

Це — домівка для 500−1200 різновидів мі­кроорганізмів. В 1 г калу кількість бактерій перевищує кількість жителів на нашій пла­неті. Бактерії кишечнику здатні утворювати біоплівку, яка виконує захисну функцію сли­зової оболонки, адже на неї постійно діють агресивні хімічні речовини, відбувається фізичний вплив і вплив паразитів-гельмін­тів. Завдяки цій біоплівці стінка кишечнику стає практично непроникною для великих молекул їжі та хвороботворних бактерій. У випадку, коли ця плівка руйнується і через кишечник у кров потрапляють макромо­лекули їжі, можуть з’явитися прояви алер­гічної реакції, яких до того часу не було. Якщо ж кишечник стає проникливим для бактерій, то вони через кров можуть розно­ситися по організму і осідати в інших орга­нах (жовчний міхур, сечова система, піхва), спричиняючи там запальні процеси.

Антибіотики і мікрофлора

Лікувати бактеріальні об'єкти будь-якої локалізації людство спромоглося завдяки антибактеріальним засобам. Ангіна, пнев­монія, менінгіт, гнійні рани — це лише неве­лика частка тих загрозливих хвороб, які ми перемагаємо за допомогою антибіотиків і які вбивали більшість хворих ще якихось 100 років тому. Більшість антибіотиків здат­на синтезувати мікроорганізми. Цю зброю вони в природі використовують для завою­вання нових територій, які належать іншим бактеріям. Антибіотики мають три напрями дії: отруюють бактерії; пригнічують їхній ріст і розмноження, а також руйнують їх.

Люди навчилися промислово отриму­вати антибіотики у великих масштабах для своїх потреб. Виявляється, до 70% всьо­го обсягу виробництва антибіотиків ви­користовують для потреб тваринництва, птахівництва та вирощування риби, 30% - залишається для людей. Застосування антибіотиків настільки поширене, що зу­стріти людину, яка за останні два роки не вживала жодного з них — велика рідкість. Найчастіша причина вживання антибіотиків — застудні захворювання. Утім, причиною більшості з цих захворювань є не бактерії, проти яких спрямована дія антибіотиків, а віруси, проти яких ця зброя безсила. А от для бактеріальної флори організму антибі­отики — велика загроза.

Невиправдане вживання антибіотиків призводить до значних утрат в особистому складі нашої мікрофлори. Вважається, що після курсу антибіотиків склад мікрофлори може відновлюватися близько двох років і більше. Наслідками загибелі мешканців кишечнику найчастіше є пронос, рідше — закріп. З рідкими каловими масами ми втрачаємо загиблих у нерівній війні з анти­біотиком «бійців». І це не лише кількісні, а й якісні втрати. Адже бактерії (переважно дружні до нас) чутливіші до дії ліків, ніж інші (умовно шкідливі, які живуть у пригнічено­му стані, а тому не шкодять нам). Наслідком такої вибірковості буде значне розмножен­ня умовно-патогенної флори, що спричи­нить свої ускладнення. Захищаючись від дії антибіотиків, деякі бактерії навчилися ство­рювати захист — антибіотикорезистент­ність. Ось чому пеніциліну, який раніше міг поставити на ноги навіть хворого з важкою інфекцією, сьогодні практично не застосо­вують, адже він став неефективним.

Та навіть ті бактерії, які вижили у війні з антибіотиком, здатні змінювати свої влас­тивості. Наприклад, тепер вони можуть ви­робляти менше ферментів, гірше розще­плювати їжу й гірше виловлювати шкідливі речовини. Навіть якщо ви застосовували не таблетований, а ін'єкційний препарат, то постраждає мікробіом кишечнику, адже більшість антибіотиків має загальну дію на організм, хоч до цього виду отрути меншою чи більшою мірою чутливі окремі бактерії. Тому безконтрольний, невиправданий, не­правильний прийом антибіотиків (як і решти ліків) завдасть більше шкоди, аніж принесе користі. Особливо чутливими в цьому плані є маленькі діти та літні люди, адже їхня мі­крофлори менш стабільна й гірше відтво­рюється і за складом, і кількісно. З метою відновлення мікрофлори кишечнику засто­совують ферментовані продукти (кисломо­лочні, квашені), а також пробіотики. Останні являють собою певним чином «приспані» бактерії, здатні прокидатися в кишечнику.

Охочим зменшити ризик застосуван­ня антибіотиків потрібно дотримувати­ся таких рекомендацій:

• Підтримуйте активність імунітету на високому рівні шляхом дотримання прин­ципів здорового способу життя.
• Використовуйте загартовувальні за­ходи, щоб підвищити опірність організму хвороботворним мікроорганізмам в сезон епідемій.
• Дотримуйтеся правил особистої гігіє­ни: мийте руки після відвідування вбираль­ні та місць з великим скупченням людей.
• Якщо ви вживаєте м’ясо, рибу та пти­цю, купуйте їх від перевірених виробників і тільки в перевірених місцях. Намагайтеся вибирати продукти, отримані без викорис­тання антибіотиків. А краще відмовтеся від таких узагалі.
• Ретельно мийте овочі та фрукти. Пам’ятайте: для удобрювання ґрунту часто використовують гній.
• Будьте обережні під час відпусток. Кожна четверта людина, повертаючись із відпустки, привозить як небажаний суве­нір ще антибіотикостійкі мікроорганізми. Деякі з них згодом гинуть. А деякі ще довго можуть існувати в нашому тілі, створюючи для нього небезпеку. Особливо обачним потрібно бути в країнах з підвищеним ризи­ком інфекцій (Іспанія, Індія, азійські країни).

Юрій Червінський.