Селера — овоч з «негативною калорійністю»

Виділяють три основні види селери: листову, стеблову і кореневу. Всі вони мають практично одні і ті ж властивості, і всі придатні для дієтичного та здорового харчування.

Хімічний склад

Корисні властивості селери важко пере­оцінити, як і важко їх полічити, але базують­ся вони на унікальному складі цього овоча.

Селера багата на вітаміни групи В, А, Е, С, К, мінеральні солі натрію, калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза і йоду, кислоти фо­лієву, аскорбінову, щавлеву, хлорогенову, білок і ефірні олії.

Корисні та лікувальні властивості

Селеру здавна використовували як лі­карську рослину. За умови регулярного вживання цей овоч справляє загальнозміц­нювальну, очищувальну і омолоджувальну дії на організм.

Наші предки, розводячи сік селе­ри водою або оцтом, застосовували його як протиблювотний засіб. У пра­цях Авіценни зазначено, що для шлун­ка саме селера є найбільш корисним овочем, який допомагає роботі товсто­го кишечнику, нирок, сечового міхура.

Розпарені коренеплоди селери прикла­дали до обморожених ділянок, а олією ліку­вали шлункові хвороби.

Корінь селери має комплексний вплив на травну систему. Коренеплоди і зелень селери входять до складу лікувально-ді­єтичного харчування у випадках виразкової хвороби шлунка, гастритів і хронічних колі­тів. Стимулює вироблення шлункового соку і запобігає гнильним процесам у кишечни­ку. А ефірна олія селери активізує секрецію шлункового соку.

Селеру включають у раціон хворих на цукровий діабет, а її здатність поліпшува­ти водно-сольовий обмін також особливо важлива для людей старшого віку.

Селера сприяє посиленню діурезу і ви­веденню шлаків, вона корисна за надмір­ного збудження і втомлюваності.

Селеру і страви з неї рекомендують у випадках гіпертонії, захворювання нирок і сечостатевої системи, ревматизму, над­мірної ваги й ожиріння. Вона позитивно діє на нервову систему, сприяє зміцненню імунної системи і запобігає виникненню ін­фекційних захворювань.

Сік селери нормалізує обмін речовин, має сечогінну, проносну і загальнозміцню­вальну дії.

Селера сприяє легшому засвоєнню білків, тому її рекомендують додавати до м’ясних страв.

Корінь селери вважається афродизіа­ком, тому страви з нього рекомендують як засіб для посилення потенції.

Завдяки низькому вмісту фенілаланіну селеру призначають дітям, які хворіють на фенілкетонурію, його також додають у ра­ціон харчування дітей для профілактики гі­повітамінозів.

На думку дієтологів, селера сприяє схудненню завдяки своїй низькокалорій­ності та здатності нормалізувати обмін речовин. Вона дає організму енергію, хоча калорійність її - лише 18 Ккал у 100 г про­дукту. Тому її можна назвати овочем з «не­гативною калорійністю», оскільки на його засвоєння витрачається більше калорій, ніж надходить в організм.

Настій листя селери застосовується для виведення токсинів і шлаків.

Відвар з її коренів корисний за розумо­вої перевтоми.

Настій коренів селери використовуєть­ся у випадках гастриту, блювоти, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, особливо в тих, що супроводжуються закрепами.

Відваром трави селери лікують запальні захворювання нирок, простатит.

Відвар висушеної трави або насіння се­лери показаний у лікуванні і профілактиці сечокам’яної хвороби.

Відвар коренів селери використовуєть­ся в комплексному лікуванні проблем зі статевими органами — завдяки його здат­ності підвищувати кровопостачання.

А відвар насіння застосовують за боліс­них менструацій.

У випадках алергічних дерматитів і кропив’янки допомагає сік селери, яким обробляються уражені ділянки шкіри.

Протипоказання до вживання селери

Селера класифікується як відносно без­печна рослина, споживати яку потрібно не дуже тривалий час і у відповідній кількості.

Сама селера, а також препарати на її основі протипоказані під час вагітності - після шостого місяця, і матерям, які году­ють грудьми, та хворим на тромбофлебіт і варикоз.

Підготувала Галина Вербицька.