Передплата 2024 «Добра кухня»

Щоб викопати картоплю, голіруч виніс зі свого городу 12 мін. 13-та вибухнула…

70-річному чоловікові з Донеччини встановили у Львові сучасний протез ноги

Чоловік уже пробує ходити без милиць. Однак попереду на нього чекає тривала реабілітація. Фото пресслужби Першого медичного об’єднання Львова
Чоловік уже пробує ходити без милиць. Однак попереду на нього чекає тривала реабілітація. Фото пресслужби Першого медичного об’єднання Львова

Житель Авдіївки Олександр Доронін (на фото) пів року жив під щоденними обстрілами. При цьому ще й намагався вести звичний побут: доглядав собаку й двох кішок, порався по господарству, обробляв город. У серпні вирішив викопати картоплю. Для цього самотужки взявся розчищати город, буквально «всіяний» мінами. Але після того, як виніс 12 боєприпасів, раптово пролунав вибух. Отямився пенсіонер уже в лікарні без правої ноги.

Усе, що пам’ятає, — як на руках проповз 150 метрів у напрям­ку найближчого будинку. Врятували Олександра су­сіди: зупинили кровотечу й відвезли постраждалого до напівзруйнованої місце­вої лікарні. Кілька днів па­цієнт провів у медзакладах Покровська й Дніпра, після чого його евакуаційним по­тягом доправили до Львова.

У Національному реабілі­таційному центрі «Незлам­ні» Першого медоб'єднання Львова пенсіонер пробув більш як три місяці. За цей час хірурги загоїли йому ам­путовану кінцівку та підго­тували її до протезування. Паралельно з травмованим працювали фахівці з фізич­ної й психологічної реабі­літації. А днями протезис­ти медзакладу встановили йому протез. Уперше від 13 серпня Олександр з Ав­діївки зробив кілька кро­ків без милиць. Як і 30 ін­ших українців, протез він отримав завдяки підтримці «Мальтійської служби допо­моги», яка передала Центру «Незламні» протезну май­стерню з обладнанням та комплектувальні до двохсот протезів одного з найкра­щих світових виробників.

Попереду на пацієн­та чекає тривала реабіліта­ція. Щоб впевнено стояти на ногах, повинен навчити­ся користуватися протезом. Однак результат вартий до­кладених зусиль. Сенсом свого життя пенсіонер на­зиває активну працю і, як обіцяють медики, згодом він зможе до неї поверну­тися.

В Авдіївці Олександр прожив усе життя. І хоча з рідних у місті у нього ніко­го не залишилося, мріє туди повернутися, адже там на нього чекають його чотири­лапі друзі. «Та й город на­весні комусь треба садити», — каже чоловік.

Схожі новини