Більшість українців споживає у 2−3 рази менше йоду, ніж потрібно

Останнім часом про йод часто згадують у ЗМІ, і одна з причин — ядерні погрози росії, яка розв’язала проти нас війну. В разі ядерної атаки, коли радіація буде спричинена радіойодом, українська влада офіційно сповістить населення про необхідність прийому препаратів стабільного йоду. Проте згадувати про йод варто не тільки тоді, коли ведуться бойові дії. Ця тема не втрачала актуальності в Україні й у мирні часи.

Як пояснює генеральна директорка Львівського лабораторного центру контролю й профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко, йод — це мікроелемент, потрібний організму, щоб створювати гормони щитовидної залози. В організм він надходить з харчовими продуктами та водою.

Україна входить до переліку країн, де споживання йоду є недостатнім. Найбільш йододефіцитними регіони вважаються Карпати, а після аварії на Чорнобильській АЕС — північні й центральні області. У світі близько 30% населення живе в районах з дефіцитом йоду. Понад 1,5 мільярда людей схильні до йододефіциту.

«Йоду людина потребує впродовж усього життя. Його дефіцит призводить до затримки росту у дітей, порушення розумової активності й обміну речовин у дорослих. А гормони щитовидної залози, своєю чергою, беруть активну участь у розвитку нервової, серцево-судинної, травної, репродуктивної та кістково-м'язової систем й регуляції їхніх функцій», — пояснює головна епідеміологиня Львівщини.

Скільки йоду необхідно отримувати щодня?

За даними ВООЗ, добова потреба в цьому мікроелементі становить:

• для дітей до 6 років — 90 мкг;
• від 6−12 років — 120 мкг;
• для підлітків від 12 років і дорослих — 150 мкг;
• для вагітних і жінок у період лактації — 200 мкг.

«Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95−98% цього мікроелемента виводиться зі сечею, а 2−5% — через кишківник», — наводить цифри Наталія Іванченко.

Більшість українців споживає щодня вкрай мало йоду — лише 40−80 мкг.

Чим небезпечний дефіцит цього мікроелемента:

• затримує ріст та інтелектуальний розвиток дітей;
• знижує розумову активність дорослих;
• порушує обмінні процеси;
• загрожує перериванням вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
• провокує рак щитовидної залози;
• погіршує пам’ять і слух;
• підвищує рівень холестерину;
• порушує роботу кишківника;
• призводить до випадання волосся тощо.

Перші ознаки йодного дефіциту:

• відчуття постійної втоми, пригнічений настрій і неуважність;
• відчуття болю у серці, задуха й зниження частоти серцевих скорочень;
• порушення менструального циклу;
• постійне відчуття холоду;
• різке зниження або, навпаки, підвищення маси тіла;
• набряки;
• м’язова слабкість, біль у м’язах та суглобах.

За появи таких симптомів необхідно невідкладно звернутися до сімейного лікаря й пройти медичне обстеження.

Як запобігти йододефіциту

«Найпростішою профілактикою нестачі йоду в організмі є споживання йодованої солі, збагаченої йодатом калію (KIO3). Тому, готуючи повсякденні страви, не завадить замінити звичайну сіль на йодовану, — радить лікарка. — Також варто щодня вживати продукти, багаті або збагачені цим мікроелементом:

• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску тощо);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи".

«Слід зважати на те, що рівень йоду в їжі нестабільний, тому досить складно підрахувати, скільки цього мікроелемента надійшло в організм, — підсумовує головна епідеміологиня Львівської області. — Приміром, у жирній рибі йоду менше, ніж у пісній. Взимку цього мікроелемента у молоці більше, ніж улітку, тому що у холодну пору року худоба отримує корм із добавками йоду, а влітку — пасеться на траві».