Хронічна сонливість

Сонливість може мати різні причини та бути симптомом багатьох хвороб. До них належать інфекції та віруси, онколо­гічні захворювання, хвороби щитовидної залози (гіпотиреоз), анемія, аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит), роз­сіяний склероз, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ), хвороби серцево-судинної системи, вплив постковіду.

Але головна причина, звичайно, недосипання. Крім трива­лості сну, важлива його якість. Нерідко від недосипання страж­дають люди, які сплять достатню кількість часу, проте добре виспатися їм заважають шум, світло, невідповідна температура або незручне ліжко. Тому насамперед варто спробувати нор­малізувати режим сну.

Необхідно спати від семи до дев’яти годин, лягати і про­кидатися приблизно в один і той же час. За кілька годин до сну краще не їсти, особливо висококалорійну їжу, а також по­старатися уникати джерел яскравого світла. Крім того, є сенс задуматися про комфорт спального місця. Якщо людина по­стійно недосипає, може розвинутися синдром недостатнього сну — тяжкий розлад, що призводить до порушення мислення та уважності, погіршує роботу мозку, імунної та репродуктивної систем, підвищує ризик розвитку діабету та серцево-судинних захворювань.

Дослідження показують, що люди, які мають малорухливий спосіб життя, страждають від порушення сну та сонливості вдень частіше, ніж ті, хто отримує помірні фізичні навантажен­ня. До проблем зі сном та денної сонливості може призводити й інша крайність — надто активні заняття спортом чи фізичною працею. Якщо таке навантаження зберігається впродовж де­кількох місяців, у спортсмена може розвинутись синдром пе­ретренованості, що призводить до порушення метаболізму.

Однією з причин постійної сонливості та втоми може бути і раціон людини. Головне — запам’ятати, що харчування має бути збалансованим за складом, якістю та калорійністю. І не забувати харчуватися відповідно до біоритмів організму, що сформувалися багато тисячоліть тому. Продукти, які належать до складних вуглеводів (наприклад, морква або гарбуз), пере­травлюються повільно і віддають цукор поступово, довго збері­гаючи у людини відчуття ситості. Швидкі вуглеводи (картопля, білий рис, солодощі) засвоюються швидко і різко насичують кров великою кількістю глюкози. Якщо людина їсть дуже багато швидких вуглеводів, у неї формується щось на кшталт органіч­ної залежності від цих стрибків цукру у крові. Після їди вона від­чуває короткочасний приплив енергії, проте пізніше — занепад сил і сонливість, вивести з якої його може лише чергова порція швидких вуглеводів. Подібні механізми працюють у випадку цу­крового діабету. Швидка стомлюваність та постійна сонливість — дуже поширені симптоми у хворих на цю недугу. Вчені навіть запропонували запровадити поняття «синдром діабетичної втоми», яке описує всю сукупність таких симптомів.

Крім простих вуглеводів, сонливість здатні спричинити й інші продукти, що погіршують якість сну і таким чином призво­дять до денної сонливості: алкоголь, багато кави та чаю, жирні продукти, важкі сорти м’яса (баранина та свинина).

Постійна втома та сонливість можуть бути проявами авітамі­нозу: нестача заліза, вітамінів групи B, D, C.

Якщо людина впродовж півроку відчуває постійну та не­зрозумілу втому, діагностують синдром хронічної втоми — за­гадковий розлад, причини якого невідомі. Останні дослідження пов’язують його зі змінами в імунній системі, особливостями режиму сну та харчування.

Якщо не допомагає нормалізація режиму дня та харчування або якщо вам здається, що денна сонливість пов’язана із за­хворюванням, варто звернутися до лікаря.

Стрес — універсальний механізм розвитку багатьох хвороб, зокрема сонливості.

Сильно впливають інформаційний шум, якість та кількість інформації. У сучасному світі негативний вплив на денну ак­тивність мають інтернетзалежність, зловживання ґаджетами. Втома та перевтома виникають у офісних працівників через одноманітну позу під час роботи та наслідки роботи перед мо­нітором комп’ютера.

Все частіше лікарі стикаються з емоційним вигорянням на роботі із причин сонливості. Найбільш схильні до емоційно­го вигоряння лікарі (особливо реаніматологи, хірурги, лікарі швидкої допомоги), співробітники МНС, військові та працівни­ки сфери IT. ВООЗ планує оголосити емоційне вигоряння окре­мим діагнозом.