Груші допоможуть побороти депресію

Гомер, знаменитий автор Одіссеї, називав груші дарами богів. І багато хто згоден з ним, адже сьогодні груша — один із найпопулярніших фруктів у світі. На сьогодні існує понад 3000 сортів груш. А ось у Стародавньому Китаї груша була символом довговічності, оскільки грушеві дерева дуже довго живуть. Плоди грушевого дерева — одне з корисних ласощів.

Хімічний склад

Груша багата корисними ре­човинами, вона містить арбутин і пектин, фолієву кислоту, бета-ка­ротин, вітаміни А, В1, В2, В5, В6, В9, С, Е, К, Н і РР, а також необхідні ор­ганізму людини мінерали: калій, кальцій, магній, цинк, селен, мідь і марганець, залізо, сірку, йод, фтор, фосфор і натрій.

Корисні та лікувальні властивості

Груші корисні як профілактика появи холестеринових бляшок і атеросклерозу, мають легку се­чогінну дію, беруть участь у кро­вотворенні, виводять з організму токсини і шлаки.

Ці плоди мають протимікроб­ну і бактерицидну властивості, і є частиною лікувального харчуван­ня за порушень діяльності шлун­ково-кишкового тракту, особливо що стосуються мікрофлори.

У дієтичне харчування з про­філактичною і лікувальною метою грушу включають у разі захворю­вань серця, печінки, нирок, цу­крового діабету, порушень про­никності капілярів.

Солодкості грушам надає фруктоза (а не глюкоза, як, на­приклад, в яблуках), тому плоди корисні особам, які мають про­блеми з підшлунковою залозою.

Як лікарську сировину вико­ристовують свіжі та сушені плоди і листя груші.

У плодах груші містяться уні­кальні ефірні олії, біологічно актив­ні речовини, які здатні підвищувати захисні сили організму, протисто­яти інфекційним захворюванням, надавати протизапальну дію і бо­ротися з депресією.

Відвар сушених груш має знеболювальну, антисептичну і сечогінну дії, корисний також за запальних захворювань сечови­відних шляхів — цей напій підвищує діурез, благотворно діє на сечо­вий міхур і ниркові балії.

Варені та печені груші засто­совують при сильному кашлі, яду­сі і туберкульозі легенів.

Молоде свіже листя містить антигрибкову речовину, тому від­варами або настоями з нього лікують грибкові захворювання і дерматити, а з сухих листків го­тують порошок від підвищеної піт­ливості.

Грушевий сік, а також відвари з сушених плодів і листя показа­ні при запальних захворюваннях сечовивідних шляхів — циститі, пі­єлонефриті.

Хворим на ожиріння корисно пити грушевий компот, пригото­ваний без цукру.

Недзвичайно корисний груше­вий сік у лікуванні деяких шлунко­вих захворювань. М’якоть груші легше засвоюється організмом, ніж м’якоть яблук. Кислі і дуже терпкі сорти груш зміцнюють шлунок і печінку, збуджують апе­тит, але вони важче засвоюються організмом. При захворюваннях печінки, холециститі, гастриті дві з'їдені вранці груші позбавлять вас болю і печії, ліквідують дис­комфорт у кишечнику.

Відвари, компоти з сушеної груші багаті волокнами, які мають в’яжучий ефект, що корисно при розладах кишечнику. Свіжі груші містять досить грубі харчові во­локна, що посилює кишкову пе­ристальтику, тому при розладах їх їсти не варто. А ось при закрепах груші з компоту потрібно з'їдати обов’язково.

Груша дуже корисна для серця взагалі і при порушеннях серце­вого ритму зокрема. За нестачі калію в організмі сповільнюється ріст тканин, з’являються нервоз­ність, безсоння, спостерігається прискорене серцебиття через ослаблення серцевої діяльності, підвищується рівень холестерину у крові. За таких симптомів допо­може грушеве лікування, оскільки у м’якоті груші міститься багато іонів калію, без достатньої кіль­кості яких неможливе нормальне функціонування серця і м’язів, адже іони калію відповідають в організмі за регенерацію клітин. Отож кілька з'їдених груш можуть зняти біль у натруджених м’язах. До речі, чим кращий і сильніший запах груші, тим більша її ко­ристь, особливо для серця.

Вважається, що варення з груш і печені плоди позбавлять від кашлю. У давньоарабських працях з медицини вказувалося, що груші допомагають лікувати хвороби легенів. Грушевий сік і відвари плодів володіють анти­бактеріальною активністю завдя­ки вмісту антибіотика арбутину. Їх також вживають як засіб для зміц­нення стінок кровоносних судин.

Багато в груші макро- і мікро­елементів: наприклад, заліза, необхідного для синтезу здоро­вих кров’яних клітин. Тому реко­мендується вживати груші при швидкій втомлюваності, запамо­роченні, прискореному серцебит­ті, що виникають при посиленому фізичному навантаженні, а також при втраті апетиту, при появі трі­щин в кутиках рота, поганому за­гоєнні ран і навіть при чутливості до холоду — все це симптоми не­стачі заліза в організмі.

Протягом багатьох років гру­ша використовувалася в народній медицині як ефективний засіб при простатиті.

Після сорока років лікарі вза­галі рекомендують їсти якнайбіль­ше груш. Двічі на тиждень дуже корисно влаштовувати «грушеві дні»: 1,5−2 кг свіжих плодів. Тверді плоди краще злегка відварити.

Груша у косметиці

Омолоджувальна маска

Маска з м’якоті груші сприяє загоєнню зсадин і тріщин, омоло­джує, освіжає шкіру, а також відбі­лює ластовиння.

Очищені від шкірки і насіння груші помістити в посуд (скляний або фарфоровий), ретельно роз­терти і накласти шаром до 0,5 мм на шкіру обличчя, шиї, рук, гру­дей на 15−20 хвилин. Потім змити маску теплою водою, прикласти до шкіри м’який рушник і змасти­ти кремом.

Маска для сухої шкіри

Натерти на тертці грушу, змі­шати з однією столовою ложкою сметани і однією столовою лож­кою грейпфрутового соку. Три­мати на обличчі 30 хвилин, потім змити теплою водою.

Маска для нормальної і жир­ної шкіри

Розім'яти 2 ст. л. м’якоті груші, додати 2 ч. л. збитих яєчних білків і нанести на обличчя. Ця маска зніме втому і покращить настрій.

Коли не варто їсти груші…

Слід зазначити, що неправиль­не вживання груш може негативно позначитися на нашому здоров'ї. Їх не рекомендується їсти на по­рожній шлунок і запивати водою. Також краще не вживати груші з м’ясом і їсти їх раніше ніж через пів години після їди.

Не варто забувати, що тільки добре визрілі соковиті ароматні плоди мають цілющі властивос­ті.

Тверді плоди перед вживанням бажано спочатку трохи відварити.

Характерний для груші при­ємний хрускіт, що виникає при розкусуванні, виникає завдяки присутнім у м’якоті кам’янистим клітинам, оболонка яких склада­ється зі здерев’янілої клітковини. Тому при загостренні кишково-шлункових захворювань від вжи­вання груш бажано утриматися, бо ця здерев’яніла клітковина по­дразнює слизову тонкого кишеч­нику.

Галина Вербицька