Увага! Небезпечний лептоспіроз

Інкуба­ційний період лептоспірозу триває від 24 годин до 14 днів

Випадки сезонного зараження лептоспірозом фіксують в різних областях України, у тому числі є три летальні: у Кіровоградській області померло дві людини та на Київщині помер 15-річний мешканець Броварів, який скупався в одному зі ставків Корсунь-Шевченківського району. На Львівщині допомоги медиків потребували вісім осіб. Двоє чоловіків, після тривалого перебування у реанімації, продовжують стаціонарне лікування.

Лептоспіроз — гостра інфек­ційна хвороба, яка переда­ється аліментарним шляхом (через воду і продукти харчування), контактним шляхом (під час купання у водоймах, різних видів сільськогос­подарських робіт, у випадках укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами) і аспіраційним (під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів).

Фахівці Українського центру контролю і моніторингу захворювань МОЗ України застерігають: інкуба­ційний період лептоспірозу триває від 24 годин до 14 днів. Підступність інфекції в тому, що її симптоми част­ково нагадують симптоми грипу: спо­стерігається висока температура тіла — 38−39 градусів, яка не знижується упродовж дня, з’являється нудота, блювота, головний біль, болі у попе­реку, суглобах, литкових м’язах. Іноді хворий не може триматися на ногах. На 3−8-й день може з’явитися висип на шкірі тулуба і кінцівок, крововилив у сітківку ока, внутрішні органи.

Важливо за перших ознак незду­жання звернутися до лікарів, не за­йматися самолікуванням — хвороба різко прогресує і, незважаючи на надання невідкладної медичної до­помоги, життя хворому врятувати вдається не завжди. Варто згаяти день-два — і захворювання набуває гострої форми, яка характерна за­гальною інтоксикацією, ураженням печінки, легень, нирок, нервової системи. У частини хворих м’язові болі настільки сильні, що людина не може рухатися. У багатьох випадках захворювання вимагає реанімацій­них заходів — у гострій фазі недуга ускладнюється нирковою недостат­ністю, набряком мозку, міокардитом. Найчастіше смерть настає від повної відмови роботи нирок.

Переносниками хвороби є гри­зуни

Лептоспіроз (хвороба Васильє­ва-Вейля, водна (собача) лихоманка, японська лихоманка) -особливо не­безпечне інфекційне захворювання. Джерела гострого інфікування людей — сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, щури та польові миші. Львів­ський міський відділ ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» застерігає: джерелом зара­ження людини можуть стати не лише м’ясо заражених тварин чи молоко, а навіть немиті яблука чи будь-які інші фрукти, овочі, на які потрапили ви­ділення гризунів. Джерелом інфекції для людей є хворі сільськогосподар­ські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середови­ще. Основними носіями збудника лептоспірозу у природних вогнищах є польові миші, землерийки, їжаки. У побуті джерелом інфекції є велика ро­гата худоба, свині, собаки, сірі щури. Особливо небезпечні щодо заражен­ня можуть бути підвальні приміщення, де мешкають гризуни та забрудню­ють їх своїми виділеннями, водойми зі стоячою водою, болотисті місця. За словами лікаря-інфекціоніста МОЗ Ольги Голубовської, лептоспіри жи­вуть і у вологому ґрунті за температу­ри 22 градуси та вище. Можуть вони бути й у калюжах. Так що не варто по них чалапати босоніж, хоч би як ро­мантично це не виглядало.

Зараження лептоспірозом відбу­вається під час купання у забрудне­ній водоймі, пиття води з відкритих водойм, риболовлі, сільськогоспо­дарських польових робіт, вживання продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкодже­ну шкіру (подряпини, тріщини, рани) та слизові оболонки носа, шлунково-кишкового тракту. Ольга Голубовська застерігає: інфікування можливе на­віть через кон’юнктиву, тобто через очі. Тому не варто навіть торкатися води у водоймі, біля якої висить та­бличка «Обережно, лептоспіроз!». Тому що потім можна потерти рука­ми очі і заразитися цим небезпечним захворюванням. Якщо шкіра ціла і неушкоджена, лептоспіроз має за­пасний вхід. Це наш рот. Тому тримай його на замку, коли плаваєш у прісній водоймі. Захворювання від людини до людини не передається.

Краща профілактика — дера­тизація і чиста вода

Профілактика лептоспірозу базується на комплексі медико-санітарних та ветеринарно-санітарних заходів. Насамперед, ре­комендують епідеміологи, необхідно регулярно проводити дератизацію. Для недопущення передачі інфекції харчовим шляхом слід уникати вжи­вання води з неперевірених джерел і відкритих водойм. Необхідно ретель­но мити овочі та фрукти, свіже мо­локо перед вживанням обов’язково кип’ятити. Дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі; не купатись у за­бруднених водоймах; не пити води з невідомих джерел; не допускати за­бруднення гризунами харчових про­дуктів та питної води; застосовувати засоби індивідуального захисту (ру­кавиці, гумові чоботи) під час робіт на полях, у садах, підвальних примі­щеннях.

Цікаві факти

  • В Україні щорічно реєструють до 400 випадків захворювання людей на лептоспіроз.
  • Збудники лептоспірозу — мікроби родини спірохет, у водному середовищі зберігають свою життєздатність до двохсот днів. У вологому ґрунті лептоспіри можуть існувати протягом 43−279 днів, а виживання їх у сухому ґрунті не перевищує дванадцяти годин.
  • Сприятливість зараження лептоспірами дуже висока, однак частіше на лептоспіроз (до 85%) хворіють чоловіки.
  • Найчастіше спалахи лептоспірозу припадають на літньо-осінній пе­ріод, переважно — серпень-вересень.