Передплата 2024 «Добра кухня»

Про що розповість етикетка, або безпечне дитяче харчування

Дитяче харчування— це категорія промислових продуктів, які виготовляються з урахуванням особливостей травлення дітей.

До них застосовуються певні вимоги стандартизації. Для малюків до 3 років потрібно купувати тільки спеціальні продукти. На їхніх етикетках так і написано «дитяче харчування … рекомендовано з … місяців». У таку їжу заборонено додавати штучні ароматизатори та барвники, а також консерванти та ГМО.

Вміння читати етикетки на продуктах дитячого харчу­вання важливе для уник­нення алергенів, корекції функ­ціональних кишкових розладів та формування смаку у дитини. На етикетках вказують, як правило, лише ті складові, які містять осно­вні продукти.

Початковим дитячим харчу­вання є продукти прикорму, які повинні відповідати певним ви­могам: вони не повинні містити потенційних алергенів, барв­ників, ароматизаторів, цукру. Вважається, що склад і терміни введення прикорму відіграють величезну роль у профілактиці алергії та кишкових дисфункцій. З прикормом дитина отримує не тільки ті поживні речовини, до яких готова її травна система, а й ті, які, з огляду на виснаження запасів в організмі або нестачі грудного молока, з’являються у віці 4−6 місяців. Такими важли­вими і доведеними дефіцитни­ми речовинами є залізо, вітамін D, цинк. Дефіцит заліза і цинку є проблемою харчування дитини раннього віку в економічно роз­винених європейських країнах. Вважається, що з прикормом дитина повинна отримувати 90% рекомендованої кількості заліза в біодоступній формі.

Першими продуктами прикор­му є каші та овочі. Каша, як про­дукт прикорму, має важливе зна­чення у збагаченні раціону дитини залізом і цинком, що дозволяє покрити добову потребу дитини другого півріччя життя на 40% в залізі та 30−50% у цинку. Харчова цінність каш визначається харчо­вою цінністю муки або крупи, яка міститься як основа.

За відносно близького складу основних поживних речовин різ­них видів борошна та круп каші суттєво відрізняються за рівнем вітамінів та мінеральних солей. Тут перевагу мають гречана та ві­всяна крупи, які містять найбільшу кількість вітамінів В1, В2, магнію та заліза.

Зернові продукти признача­ються як перший прикорм дітей з недостатньою вагою. На ети­кетках важливо звертати увагу на наявність цукру, ароматизаторів, молока. Такі каші не рекомендо­вано застосовувати дітям з ризи­ком алергії та наявним атопічним дерматитом, функціональними розладами кишківника. Важливим є збагачення каш залізом, йодом, цинком. На етикетках таких виро­бів зазначено, що вони збагачені даними мікроелементами.

Паралельно з кашами як пер­ший прикорм вводять овочі. В овочеві пюре для більш густої тек­стури вводять загусники: рисовий і картопляний крохмаль, вівсяне борошно тощо. Частка овочів при цьому знижується на 20−30%. Овочі не лише мають харчову цінність, а й формують смак у ди­тини. За додавання загусників в овочі смак може змінюватись. Ба­жано, щоб овочеві пюре не місти­ли солі, консервантів, барвників, ароматизаторів. В овочеві пюре як жири додають тільки рослин­ні олії, та, на відміну від етикеток продуктів для дорослих, щоденні значення насичених жирів, холес­терину, натрію і харчових волокон не вказуються, оскільки вони не встановлені для дітей віком до чо­тирьох років.

На етикетках м’ясного пюре кількість м’яса вказується обов’язково, у відсотковому співвід­ношенні від 25 до 50%, як пра­вило, на 100 г. Решта — борошно рисове, вода, олія рослинна — це необхідно враховувати. Кіль­кість м’яса, дозволена у 7−8 мі­сяців, становить до 30−50 г на добу, а якщо вік 9−12 місяців, то м’ясо рекомендовано у кількості 60−80 г.

До складу фруктових пюре мо­жуть додавати крохмаль, борош­но рисове, манну крупу, пектини тощо. Соки є з цукром і без цукру. Доданими підсолоджувачами мо­жуть бути кукурудзяний сироп, декстроза і сахароза. Більшість соків виготовляється без дода­вання цукру, тобто містять при­родні цукри. Рекомендації остан­ніх років підтримують мінімальне вживання доданих цукрів дітьми, а дітям віком до двох років спожи­вати їх не рекомендується.

У країнах ЄС діє правило, що продукти, які містять барвники, не­безпечні для дітей, повинні відпо­відно маркуватися. На всіх продук­тах, що містять E102, E104, E110, E122, E124, E129, на упаковці є попередження: можуть зашкодити дітям. Тож, вибираючи продукти, слід звертати увагу на етикетку і уникати, за можливості, тих, що містять добавки, які можуть викли­кати негативні наслідки.

Ірина Заболотна, дитячий гастроентеролог.

Схожі новини