Про що розповість етикетка, або безпечне дитяче харчування
Дитяче харчування— це категорія промислових продуктів, які виготовляються з урахуванням особливостей травлення дітей.
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/469295/dytiache-kharchuvannia.jpg)
До них застосовуються певні вимоги стандартизації. Для малюків до 3 років потрібно купувати тільки спеціальні продукти. На їхніх етикетках так і написано «дитяче харчування … рекомендовано з … місяців». У таку їжу заборонено додавати штучні ароматизатори та барвники, а також консерванти та ГМО.
Вміння читати етикетки на продуктах дитячого харчування важливе для уникнення алергенів, корекції функціональних кишкових розладів та формування смаку у дитини. На етикетках вказують, як правило, лише ті складові, які містять основні продукти.
Початковим дитячим харчування є продукти прикорму, які повинні відповідати певним вимогам: вони не повинні містити потенційних алергенів, барвників, ароматизаторів, цукру. Вважається, що склад і терміни введення прикорму відіграють величезну роль у профілактиці алергії та кишкових дисфункцій. З прикормом дитина отримує не тільки ті поживні речовини, до яких готова її травна система, а й ті, які, з огляду на виснаження запасів в організмі або нестачі грудного молока, з’являються у віці 4−6 місяців. Такими важливими і доведеними дефіцитними речовинами є залізо, вітамін D, цинк. Дефіцит заліза і цинку є проблемою харчування дитини раннього віку в економічно розвинених європейських країнах. Вважається, що з прикормом дитина повинна отримувати 90% рекомендованої кількості заліза в біодоступній формі.
Першими продуктами прикорму є каші та овочі. Каша, як продукт прикорму, має важливе значення у збагаченні раціону дитини залізом і цинком, що дозволяє покрити добову потребу дитини другого півріччя життя на 40% в залізі та 30−50% у цинку. Харчова цінність каш визначається харчовою цінністю муки або крупи, яка міститься як основа.
За відносно близького складу основних поживних речовин різних видів борошна та круп каші суттєво відрізняються за рівнем вітамінів та мінеральних солей. Тут перевагу мають гречана та вівсяна крупи, які містять найбільшу кількість вітамінів В1, В2, магнію та заліза.
Зернові продукти призначаються як перший прикорм дітей з недостатньою вагою. На етикетках важливо звертати увагу на наявність цукру, ароматизаторів, молока. Такі каші не рекомендовано застосовувати дітям з ризиком алергії та наявним атопічним дерматитом, функціональними розладами кишківника. Важливим є збагачення каш залізом, йодом, цинком. На етикетках таких виробів зазначено, що вони збагачені даними мікроелементами.
Паралельно з кашами як перший прикорм вводять овочі. В овочеві пюре для більш густої текстури вводять загусники: рисовий і картопляний крохмаль, вівсяне борошно тощо. Частка овочів при цьому знижується на 20−30%. Овочі не лише мають харчову цінність, а й формують смак у дитини. За додавання загусників в овочі смак може змінюватись. Бажано, щоб овочеві пюре не містили солі, консервантів, барвників, ароматизаторів. В овочеві пюре як жири додають тільки рослинні олії, та, на відміну від етикеток продуктів для дорослих, щоденні значення насичених жирів, холестерину, натрію і харчових волокон не вказуються, оскільки вони не встановлені для дітей віком до чотирьох років.
На етикетках м’ясного пюре кількість м’яса вказується обов’язково, у відсотковому співвідношенні від 25 до 50%, як правило, на 100 г. Решта — борошно рисове, вода, олія рослинна — це необхідно враховувати. Кількість м’яса, дозволена у 7−8 місяців, становить до 30−50 г на добу, а якщо вік 9−12 місяців, то м’ясо рекомендовано у кількості 60−80 г.
До складу фруктових пюре можуть додавати крохмаль, борошно рисове, манну крупу, пектини тощо. Соки є з цукром і без цукру. Доданими підсолоджувачами можуть бути кукурудзяний сироп, декстроза і сахароза. Більшість соків виготовляється без додавання цукру, тобто містять природні цукри. Рекомендації останніх років підтримують мінімальне вживання доданих цукрів дітьми, а дітям віком до двох років споживати їх не рекомендується.
У країнах ЄС діє правило, що продукти, які містять барвники, небезпечні для дітей, повинні відповідно маркуватися. На всіх продуктах, що містять E102, E104, E110, E122, E124, E129, на упаковці є попередження: можуть зашкодити дітям. Тож, вибираючи продукти, слід звертати увагу на етикетку і уникати, за можливості, тих, що містять добавки, які можуть викликати негативні наслідки.
Ірина Заболотна, дитячий гастроентеролог.