Кліща треба видалити, а не чекати, поки сам відвалиться

За останні два місяці обставини нашого життя змінилися. Хтось переїхав у більш безпечні міста країни. Хтось у пошуках “безпечної гавані” подався на “рідні села”. А хтось – узагалі виїхав за кордон... Кліщі на ці міграційні процеси не зважають. З появою першої зеленої трави та листя звично вирушають “на полювання”.

Експертка з безпеки дітей, незалежна фа­хівчиня з оцінки ризи­ків, засновниця навчальних проєктів Олена Лізвінська зауважує, що до цих павуко­подібних вона ста­виться з пересто­рогою, і на це є бага­то причин.

“Одна з матусь написала мені у приватні повідомлен­ня у месенджер, що вияви­ла двох кліщів у себе вдома. Один повз по стіні у дитячій кімнаті, інший – зачаївся на кріслі у гостьовій. Дитина не вулиці не була”, – розповіла “ВЗ” фахівчиня.

“Сонячних днів побільша­ло, – каже. – Дітки користу­ються моментом і вирушають на прогулянку до найближчого парку. Але з огляду на ситуа­цію у країні зараз ніхто не буде централізовано обробля­ти траву від кліщів. В остан­ні роки з цими кровопивцями – справжня напасть, стільки їх розвелося! Це означає, що ризик підчепити цього чле­нистоногого зростає, а мож­ливість оперативно отримати необхідну медичну допомогу з огляду на війну – знижується”.

Олена Лізвінська підкрес­лює: якщо кліщ упився у шкіру, його треба обов’язково вида­лити, а не чекати, поки він сам відвалиться.

Річ у тім, що ці паразити переносять цілий ряд інфек­ційних захворювань, зокре­ма хворобу Лайма та кліщовий енцефаліт.

Ризик інфікування значно зростає, якщо кліща при ви­даленні випадково розчави­ти. Зазвичай це відбувається, якщо його дістають пальцями або пробують висмикнути. Чи щедро змазують ділянку шкі­ри, куди він присмоктався, рослинною олією.

“Діставати цього паразита треба обережно, аби частин­ки його тільця не залишились у ранці й не потрапили на руки чи слизові оболонки того, хто проводить процедуру вида­лення”, – наголошує експерт­ка.

Видалити кліща можна з допомогою:

• спеціального гачка, схо­жого на зігнуту виделку з дво­ма зубцями (можна придбати в аптеці);
• “ручки-ласо” для вида­лення кліщів (також продаєть­ся в аптеках);
• спеціальних щипчиків з пластику (у комплекті часто йде лупа для збільшення і ко­робочка, куди можна покласти членистоногого після його ви­далення);
• пінцетом;
• міцною ниткою (треба зав’язати петлю і закинути її яко­мога ближче до голівки кліща).

Діставши паразита, ста­ранно промийте місце укусу мильним розчином, висушіть і обробіть будь-якою спиртовмісною речовиною: розчином йоду, спиртом, горілкою тощо.

Можливе ускладнення, яке може виникнути після вида­лення кліща, – голівка парази­та залишиться у тілі. Діємо так, наче це – скалка: не панікує­мо, дезінфікуємо ділянку шкі­ри, дістаємо голівку з допомо­гою стерильної голки. Можна просто обробити 5% розчи­ном йоду і не чіпати. Протягом кількох днів вона вийде сама. “Але варто спостерігати і за станом рани, і загальним са­мопочуттям”, – радить Олена Лізвінська.

Після видалення парази­та:

• старанно вимийте і про­дезінфікуйте руки;
• зробіть запис, зазначив­ши дату і годину, коли ви ви­явили на тілі кліща та видали­ли його;
• зателефонуйте сімейно­му лікарю або педіатру, щоб дізнатися поточну ситуацію із захворюваністю на кліщовий енцефаліт. Можливо, лікар по­радить ввести спеціальний імуноглобулін;
• врахуйте, що кліщі пере­носять хворобу Лайма, яка без своєчасного лікування загро­жує серйозними ускладнення­ми. Якщо після укусу або ви­далення кліща у вас з’явилися симптоми слабкості або змі­нився вигляд місця після уку­су, негайно зверніться по ме­дичну допомогу.

“Чи потрібно здавати клі­ща на дослідження у лабора­торію, вирішувати вам”, – під­сумовує фахівчиня.

Читайте також: Дифтерія: як уберегтися