Чергова хвиля Covid-19 йде на спад. Що далі?

Експерти прогнозують: ця хвиля коронавірусної хвороби, на жаль, не буде останньою

Однак кампанія з вакцинації в Україні завмерла – двома щепленнями, тобто базовим курсом вакцинації проти Covid-19, не вдалося охопити навіть половини населення.

«Не вдалося захистити і найбільш вразливі групи, рівень імунізації яких ще нижчий, ніж середній по країні. Уря­ду слід змінити стратегію протидії відповідно до нових умов», – пере­конані аналітики Українського цен­тру охорони здоров’я.

За їхніми прогнозами, у 2022 році на Україну очікують щонаймен­ше дві хвилі Covid-19. Перша актив­но зростає з січня і вже вийшла на пік. Друга, ймовірно, прийде восе­ни. Так, як це було у 2021-му, коли спершу домінував штам “Альфа”, а потім – “Дельта”.

«Лише невеликій частині країн вдалося вакцинувати понад 70% свого населення. Для них поширення менш агресивних шта­мів, таких як «Омікрон», вже не буде загро­зою. Імунний захист їхніх громадян утримує на низькому рівні показники важких випад­ків та смертей від хвороби», – пояснюють в УЦОЗ. Свої думки вони виклали в аналі­тичному брифі, підготовленому у рамках проєкту, який реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив та УЦОЗ за підтрим­ки програми «Громадське здоров’я» Міжна­родного фонду «Відродження».

Водночас у країнах з низьким рівнем іму­нізації кампанії з вакцинації досягли межі своїх можливостей, і серед них – Україна. Перехід до ендемічного поширення (по­стійного існування, без потреби у зовнішніх джерелах занесення збудника. – Авт.) у цих країнах затримається щонайменше до 2023 року.

Чому вакцинуватися недостатньо?

Навесні 2021-го саме вакцинація була для уряду пріоритетним інструментом бо­ротьби з поширенням вірусу. Проте вже з середини минулого року стало зрозуміло: однією вакцинацією не обійтися. На початок 2022 року від 30% до 45% українців залиши­лися позбавленими імунного захисту проти Covid-19. Вони не пройшли повного курсу вакцинації і не хворіли раніше.

«У 2022 році основним способом отри­мання імунного захисту від коронавірусної хвороби в Україні буде не вакцинація, а при­родне перенесення хвороби», – вважають аналітики УЦОЗ. Це створює ризик високої смертності внаслідок Covid-19 серед людей старшого віку і людей з супутніми хвороба­ми, які досі не мають імунного захисту.

«Сьогодні уряд застосовує лише засоби запобігання контакту з вірусом: масковий режим, обмеження масових заходів. До них слід додати заходи з припинення поширення вірусу від уже інфікованих людей. Це – масо­ве тестування та ізоляція хворих і контактних осіб. Що стосується політики вакцинації, у цій ситуації уряду слід зосередити зусилля на імунізації людей з груп ризику, щоб макси­мально захистити їх до початку осінньої хви­лі», – озвучує основні тези аналітичного бри­фу співзасновник УЦОЗ Павло Ковтонюк.

На думку експертів, українському уряду, щоб ефективно протидіяти коронавірусу цього року, слід зосередитися на чотирьох ключових завданнях:

1. Вакцинація вразливих груп насе­лення

Наразі, за даними Міністерства охорони здоров’я, принаймні одну дозу вакцини від Covid-19 отримало близько 3,5 мільйонів осіб віком від 60 років, що становить 39,1% українців цього віку. Невакцинованими за­лишаються близько 5,4 мільйона людей, старших 60 років. Частина цих громадян скептично ставиться до вакцинації.

Щоб захистити людей старшого віку і людей зі супутніми хворобами, які не мають імунного захисту, необхідно досягти у цих групах рівня вакцинації 70% двома дозами та 50% бустерною дозою.

2. Забезпечення широкого доступу до безоплатних швидких тестів

Інкубаційний період для варіанта «Омі­крон» виявився значно коротшим – у серед­ньому три дні. Це означає, що в інфікованої людини швидко з’являються симптоми, тому вона може вжити заходів, щоб припи­нити подальше поширення вірусу.

В УЦОЗ переконані: всі українці повинні мати доступ до безоплатних швидких тес­тів. Вибір таких тестів є достатнім. Зокрема можна використовувати тести місцевого ви­робництва. Вони наявні у багатьох аптеках. Самостійно протестуватися нескладно.

З появою симптомів кожна людина пови­нна мати можливість отримати або зробити швидкий тест на антиген у найближчій апте­ці, у закладі первинної допомоги, лаборато­рії чи приватній клініці. Держава може або закуповувати такі тести, або ж відшкодову­вати їх вартість.

3. Вироблення навички «Захворів – сиди вдома!»

До того часу, поки Covid-19 почне по­ширюватися як звичайна сезонна вірусна інфекція і матиме схожий перебіг, нам по­трібно навчити населення навичок власної епідемічної безпеки.

Уряду слід уже тепер розпочати націо­нальну інформаційну кампанію, яка допо­може населенню виробити звичку за появи будь-яких респіраторних симптомів зали­шатися вдома, пройти тестування швидки­ми тестами, повідомити осіб, з якими вони контактували, про свою хворобу та ізолюва­тися у разі контакту з інфікованою коронаві­русом людиною.

З огляду на низький рівень вакцинації, та­кий підхід буде фактично єдиним доступним інструментом, який буде стримувати поши­рення вірусу серед населення.

У 2017 році Міністерство охорони здоров’я та ЮНІСЕФ проводили комуніка­ційну кампанію «Захворів — сиди вдома!». Вона була спрямована саме на вироблення таких навичок при грипі та інших респіратор­них захворюваннях. Уряду слід поновити цю кампанію, використовуючи уже впізнаваний набір повідомлень.

4. Амбулаторні ліки від Covid-19, які були б доступними в аптеках

Ще одним потенційним фактором впливу на перебіг пандемії може стати поява ліків, які здатні ефективно запобігати складному перебігу хвороби у людей зі симптомами ко­ронавірусу і які можна приймати, лікуючись вдома. Уряду слід очікувати на появу таких медикаментів на ринку уже в середині 2022 року і планувати бюджет для їх закупівлі.

У разі, якщо принаймні 30% пацієнтів з підтвердженим діагнозом Covid-19 зможуть приймати такі ліки, це може щороку змен­шити кількість госпіталізацій на 200 тисяч, а летальних випадків — на 20 тисяч.

Що для цього потрібно?

  • працююча система масового тестуван­ня швидкими тестами, яка допоможе людям вчасно отримати ці препарати;
  • можливість отримати їх в аптеці без ре­цепта – лише на підставі позитивного тесту на Covid-19 (швидкого або ПЛР);
  • доступна ціна або можливість отрима­ти ці ліки безоплатно.

«Нові заходи необхідно впроваджувати додатково до тих політик, які вже діють. Важ­ливо продовжувати практику обов’язкового використання медичних масок та суворої перевірки Covid-сертифікатів у місцях ма­сового перебування людей», – наголошує Павло Ковтонюк.

Додатково до центрів первинної допомо­ги, у містах вакцинацію слід організувати в аптечній мережі, яка в Україні налічує до 20 тисяч точок.

Заходи заохочення можуть передбача­ти й знижки на комунальні платежі та ліки. Останній механізм уже почали запроваджу­вати через сервіс “єПідтримка”.

Читайте також: Через пандемію побільшало депресій у вагітних

Схожі новини