«Голову держати холодно, а ноги й живіт – у теплі…»

На початку XX століття у Львові виходили медичні газети для галичан.

Звідки приходять недуги та як зберегти здоров’я? Ці запитання завжди хвилювали людей, особливо  у часи, коли джерел інформації було обмаль. На початку XX століття на допомогу галичанам прийшли медичні часописи.

У 1910 році перший директор народної лічниці Євген Озаркевич організував Лікарське товариство, а через два роки почав випускати медичну газету «Здоровлє». За словами директора музею історії Галичини ім. Мар’яна Панчишина Олександра Канчелаби, часопис був призначений для загального читання й став справжньою знахідкою для галичан. За часів Австро-Угорської імперії більшість українців жила за межами міста, тож знань у галузі гігієни та здоров’я їм вкрай бракувало.

Газету продавали не лише у всіх куточках Австро-Угорщини, а й за її межами. Річна передплата становила 4 корони. На титульній сторінці зазначено, що у Росії підписатися на цю газету можна за 2 рублі, у Німеччині — за 4 марки, в Америці — за 2 доляри. Щоб зорієнтуватися у тогочасній ціновій політиці, згадаємо, що за 1 корону можна було купити корову. Для прикладу, за часів Польщі (у 30-х роках) візит до лікаря коштував 30 злотих. За такі ж гроші реально було цілий місяць винаймати двокімнатну умебльовану квартиру з газовими конфорками.

Гасло газети (цитата з гімну) містилося на титульній сторінці: «У здоровому тілі — здорова душа. Де сила, там воля витає!». На сторінках часопису — статті та лікарські поради, актуальні досі. Наприклад, у матеріалі «Праця серед пороху» йдеться про те, що бруд — причина більшості недуг. У статті про «Святочний харч» лікар розповідає, що тістечка та інші солодощі спричиняють «всілякі збурення у травленні». Допис «Недокровність у шкільних дітей» — про причини анемії, способи її подолання, необхідність повноцінного харчування школярів. Чимало матеріалів присвячено туберкульозу, який у той час був розповсюдженою недугою.

У статті «Дещо про волосся» радять мити голову один раз на два-три тижні! Частіше варто це робити лише за умови впливу «курева та сажі». З матеріалу «Гігієна одягу» дізнаємося, що у той час чоловіки не переохолоджували, а навпаки — перегрівали голову. Цензура пропускає фото оголеної жінки: вона демонструє «борозду на животі, спричинену корсетом». Є матеріал про чоловіка, який після перебування у в’язниці десять місяців провів у летаргічному сні.

Адреса редакції газети — вулиця Підвальна, 7. Серед авторів — Євген Озаркевич, який був одночасно редактором, син Івана Франка — Петро. Адмініст­ратор видання — лікар Дмитро Бережницький.

У 1914 році Озаркевич виїхав до Відня і там помер. Газета припинила існування. У 1937 році Мар’ян Панчишин заснував Українське гігієнічне товариство, став його головою та почав видавати газету «Народне здоровля». Ціна примірника становила 15 ґрошів. Саме у ній надрукували перші матеріали щодо євгеніки (генетики), де підняли питання спадковості, переслідуване згодом радянською владою. У Львові працювала євгенічна порадня, де консультували людей стосовно можливих недуг, які передаються у спадок. Привертають увагу статті «Вкушення гадюки», «Їжа, її склад і значення», «Чому курець кашляє та харкає?». З одного матеріалу дізнаємося, що зима вважалася періодом шлюбів. Молодятам рекомендують перед одруженням проходити медогляд. Тим, у кого діагностують туберкульоз, сифіліс (пранці), трипер (капання) або душевні хвороби, під вінець не можна. Чимало дописів присвячено смертельним на той час хворобам — правцю, кашлюку, кору та грипу. Медики дають поради щодо харчування дітей і наголошують, що їх не можна бити.

Таку борозду на поясі спричинив корсет.

Цікаві статті тогочасного «жіночого лікаря» Софії Парфанович. Вона зазначає, що під час «місячного захворювання» жінка не сміє мочити ноги. «…А наші жінки ходять босо та ще й по студеній грязюці, а голову тепленько пов’яжуть. А воно тілько шкідливо: голову перегрівати, а охолоджувати ноги і живіт… Гігієна наказує: голову держати холодно, а ноги й живіт тепло». Також вона натякає, що представниці чарівної статі грішать браком чистоти, соромляться митися під час менструації.

Неабияку увагу приділяли здоровому способу життя. Про це йдеться у статті «Вплив спорту на віддих і кровокружіння». Наголошують на необхідності провітрювати приміщення: виявляється, галичани панічно боялися протягів. «Часто людина не додержується чистоти, їсть, що буде на похваті, п’є горівку, витирається спільним рушником, їсть зі спільного посуду і взагалі зовсім не дбає про своє здоровля, а відчиніть-но ви вікно у кімнаті, де вже дихати нічим, і вона зараз зарепетує…».

Обидва видання були надзвичайно популярними. Завдяки їм значно підвищилася медична обізнаність народу. Автори наголошували, що «гігієна — мірило культури. Чим вона вища — тим кращі просвітні та економічні відносини».

Фото автора