«Голову держати холодно, а ноги й живіт – у теплі…»

Звідки приходять недуги та як зберегти здоров’я? Ці запитання завжди хвилювали людей, особливо  у часи, коли джерел інформації було обмаль. На початку XX століття на допомогу галичанам прийшли медичні часописи.

У 1910 році перший директор народної лічниці Євген Озаркевич організував Лікарське товариство, а через два роки почав випускати медичну газету «Здоровлє». За словами директора музею історії Галичини ім. Мар’яна Панчишина Олександра Канчелаби, часопис був призначений для загального читання й став справжньою знахідкою для галичан. За часів Австро-Угорської імперії більшість українців жила за межами міста, тож знань у галузі гігієни та здоров’я їм вкрай бракувало.

Газету продавали не лише у всіх куточках Австро-Угорщини, а й за її межами. Річна передплата становила 4 корони. На титульній сторінці зазначено, що у Росії підписатися на цю газету можна за 2 рублі, у Німеччині — за 4 марки, в Америці — за 2 доляри. Щоб зорієнтуватися у тогочасній ціновій політиці, згадаємо, що за 1 корону можна було купити корову. Для прикладу, за часів Польщі (у 30-х роках) візит до лікаря коштував 30 злотих. За такі ж гроші реально було цілий місяць винаймати двокімнатну умебльовану квартиру з газовими конфорками.

Гасло газети (цитата з гімну) містилося на титульній сторінці: «У здоровому тілі — здорова душа. Де сила, там воля витає!». На сторінках часопису — статті та лікарські поради, актуальні досі. Наприклад, у матеріалі «Праця серед пороху» йдеться про те, що бруд — причина більшості недуг. У статті про «Святочний харч» лікар розповідає, що тістечка та інші солодощі спричиняють «всілякі збурення у травленні». Допис «Недокровність у шкільних дітей» — про причини анемії, способи її подолання, необхідність повноцінного харчування школярів. Чимало матеріалів присвячено туберкульозу, який у той час був розповсюдженою недугою.

У статті «Дещо про волосся» радять мити голову один раз на два-три тижні! Частіше варто це робити лише за умови впливу «курева та сажі». З матеріалу «Гігієна одягу» дізнаємося, що у той час чоловіки не переохолоджували, а навпаки — перегрівали голову. Цензура пропускає фото оголеної жінки: вона демонструє «борозду на животі, спричинену корсетом». Є матеріал про чоловіка, який після перебування у в’язниці десять місяців провів у летаргічному сні.

Адреса редакції газети — вулиця Підвальна, 7. Серед авторів — Євген Озаркевич, який був одночасно редактором, син Івана Франка — Петро. Адмініст­ратор видання — лікар Дмитро Бережницький.

У 1914 році Озаркевич виїхав до Відня і там помер. Газета припинила існування. У 1937 році Мар’ян Панчишин заснував Українське гігієнічне товариство, став його головою та почав видавати газету «Народне здоровля». Ціна примірника становила 15 ґрошів. Саме у ній надрукували перші матеріали щодо євгеніки (генетики), де підняли питання спадковості, переслідуване згодом радянською владою. У Львові працювала євгенічна порадня, де консультували людей стосовно можливих недуг, які передаються у спадок. Привертають увагу статті «Вкушення гадюки», «Їжа, її склад і значення», «Чому курець кашляє та харкає?». З одного матеріалу дізнаємося, що зима вважалася періодом шлюбів. Молодятам рекомендують перед одруженням проходити медогляд. Тим, у кого діагностують туберкульоз, сифіліс (пранці), трипер (капання) або душевні хвороби, під вінець не можна. Чимало дописів присвячено смертельним на той час хворобам — правцю, кашлюку, кору та грипу. Медики дають поради щодо харчування дітей і наголошують, що їх не можна бити.

Цікаві статті тогочасного «жіночого лікаря» Софії Парфанович. Вона зазначає, що під час «місячного захворювання» жінка не сміє мочити ноги. «…А наші жінки ходять босо та ще й по студеній грязюці, а голову тепленько пов’яжуть. А воно тілько шкідливо: голову перегрівати, а охолоджувати ноги і живіт… Гігієна наказує: голову держати холодно, а ноги й живіт тепло». Також вона натякає, що представниці чарівної статі грішать браком чистоти, соромляться митися під час менструації.

Неабияку увагу приділяли здоровому способу життя. Про це йдеться у статті «Вплив спорту на віддих і кровокружіння». Наголошують на необхідності провітрювати приміщення: виявляється, галичани панічно боялися протягів. «Часто людина не додержується чистоти, їсть, що буде на похваті, п’є горівку, витирається спільним рушником, їсть зі спільного посуду і взагалі зовсім не дбає про своє здоровля, а відчиніть-но ви вікно у кімнаті, де вже дихати нічим, і вона зараз зарепетує…».

Обидва видання були надзвичайно популярними. Завдяки їм значно підвищилася медична обізнаність народу. Автори наголошували, що «гігієна — мірило культури. Чим вона вища — тим кращі просвітні та економічні відносини».

Фото автора