Передплата 2024 «Добрий господар»

Наталія Варлей, лежачи у домовині, перечитувала конспекти

50 літ тому, 27 листопада 1967 року, відбулася прем’єра першого у Радянському Союзі фільму жахів «Вій».

Пригадую, які шалені черги стояли перед касами кінотеатрів, коли вийшов на великі екрани перший фільм жахів “Вій”, знятий за однойменною повістю Миколи Гоголя. Сусіди переповідали сусідам, що “то щось неймовірне”. Кожен вважав за потрібне подивитися цю страшну картину. Оскільки мої батьки не мали де мене залишити, взяли зі собою у кінотеатр на цю стрічку. Як мені було страшно! Вночі, як тільки заплющувала очі, здавалося, що у хаті літає Панночка у своєму гробі і біля мого дивана шурхотять “небіжчики-упирі”...

Нема нічого дивного у тому, що цей фільм нагнав на мене такого страху. Навіть артистам тоді здавалося, що злі чари упирів розповсюдилися далеко за межі знімального майданчика. У вбудовану на “Мосфільмі” церкву кінематографісти намагалися зайвий раз не заходити. І це попри те, що у фільмі жахів “Вій” пролилася лише одна крапля крові: відьма-панночка, лякаючи філософа, пустила криваву сльозу!

Фільм мав шалений успіх. Стрічка була ще “у запуску”, а її вже купили дев’ять країн світу.  Існують легенди, що фільм, наділений  містичним змістом, вплинув на долі своїх творців.

Чорні коти, ворони, карлики...

Знімали картину у Богородчанському районі Івано-Франківської області і у селищі Седнєв Чернігівської області. Масовку семінаристів набирали у Чернігові. Найважче було знайти хату, вкриту снопами соломи, бо траву на той час вже скосили комбайни. На прохання знімальної групи у сусідньому селі знайшли чоловіка, який серпом вручну пожав поле і повкладав снопи на дахівці. Однак знятий на натурі матеріал розчарував керівництво “Мосфільму”.  Все виглядало надто реалістично. Тому й було вирізано багато знятого матеріалу, а за переробку картини взявся режисер-казкар Олександр Птушко. Декорації почали робити одночасно у кількох павільйонах. Півроку робітників “Мосфільму” лякала затягнута павутиною церква. У фільмі є епізод, коли багато чудовиськ одночасно влітають у храм: падають на землю ікони, летять долу розбиті шибки, а двері злітають з петель. У цей момент повинна була впасти і величезна люстра — панікадило. Бутафори постаралися, і на основі люстри навішали багато мішечків з порохом. Коли панікадило гепнуло до підлоги в церкві, всі заніміли: у стовпі пилюки здавалося, що стався вибух!

Під час зйомок “Вія” спалили кілька центнерів свічок. Вурдалаки, упирі, мерці, що вийшли з могил, народжувалися у майстерні пластичного гриму, над ними працювала художниця Сара Мокіль. І навіть серед її суперових робіт Птушко вибирав найфантастичніших. Тому у фільмі з’явилися упирі з трьома викрученими носами, висловухі вампіри, вурдалаки, що мали губи на півобличчя...  Для контрасту з “великою нечистю” Птушко зібрав з усієї Москви карликів. Кривоногі,  з великими, штучно видовженими головами, вони повинні були представляти вигнанців з пекла. Усі “вихідці з тамтого світу” були загримовані так, що здавалися лисими і голими.

Нечиста сила була представлена  у фільмі своєрідним тваринним світом: на зйомках працювала «бригада» чорних кішок.

Дев'ять чорних кошенят знімальна група успадкувала після картини «Чорне чортеня», де головного чотирилапого героя грали відразу дев'ять дублерів. Ці ж котики “працювали” у Гайдая у «Діамантовій руці» і у фільмі «Іван Васильович змінює професію».

Мало того, що у «Вії» чорні коти вискакували з-під ніг нещасного філософа Хоми у  найневідповідніший момент, на котиків надягали спеціальні шапочки-капори з ріжками. У фільмі вони стрибали з висоти, під час стрибка знімали їхні тіні на стінах.

У «Вії» було задіяно близько 50 ворон. Ловили їх тут же,  у подвір’ї «Мосфільму». Викладали у старому сараї приманку, кілька днів не підходили, щоб не злякати хитрих птахів. На знімальному майданчику давали команду, і чорні птиці з карканням випурхували з  вікон церкви. Бувало, дресирувальник кричав режисерові Олександру Птушку: «Лукичу, ворони скінчилися». Режисер оголошував перерву, кіношники гасили світло і лізли з ліхтариками на колосники знімати птахів, а павільйони були височенні - до 16 метрів у висоту.

Мірку для гробу знімали з Наталії Варлей

Знамениті польоти Панночки у домовині з’явилися завдяки тому, що під куполом павільйону було закріплено механізм складної роботи. Усі домовини були чорного кольору, як у Гоголя. Гріб номер один був основним — у ньому лежала Панночка. Літав по церкві гріб номер два — саме він, за сценарієм, ніяк не міг пробити окреслене філософом магічне коло.  Цей гріб літав у кадрі порожнім і був маленького розміру. Гріб номер три був підвішаний на шістьох металевих струнах до стелі. Саме у ньому, стоячи у повний зріст,  відьма літала по церкві. До гробу був вмонтований штир-кронштейн, до якого актрису пристібали монтажним поясом. За спиною, під балахоном, вона мала надійну опору.  Перш ніж випустити Наталію Варлей у “вільний політ”, у незвичній домовині перелітала мало не вся знімальна група. Помічник режисера, що важив понад сто кілограмів, також перевіряв конструкцію на міцність.  На великій висоті він розхитував гріб і навіть стрибав у ньому.

До речі, спочатку режисер взяв на роль Панночки актрису  Київського драматичного театру. Однак Олександр Птушко після перегляду сцени, коли Наталія Варлей спускається з вікна  дачі товариша Саахова на шнурку над гірською річкою у комедії Гайдая “Кавказька полонянка”, зрозумів, що тільки Варлей може зіграти роль Панночки. Переконливим аргументом стала інформація, що Варлей народилася у румунському місті Констанца. А Трансильванію завжди вважали батьківщиною вампірів і відьом.

Зніматися у ролі Панночки Наталія Варлей погодилася через цікавість. Що було для юної акторки політати у домовині під куполом церкви?! Її навіть не збентежило те, що мірку для гробу знімали... з неї. Життя тоді видавалося  таким безпечним.  Актриса грала у театрі і була секретарем комсомольської організації.  

Наталію у кадрі ставили на спеціальний вібратор, щоб створити враження, наче вона трясеться зі злості. Їй накладали  такий грим, ніби зеленіє від злості, підсвічували очі, щоб світилися зі середини сатанинським вогнем. А молода актриса-студентка, щоб не гаяти часу, поки на майданчику встановлювали світло, лежачи у домовині, перечитувала конспекти і підручники.

Але одного разу сталася біда — Наталія Варлей під час зйомок випала з домовини, яка на великій швидкості летіла по колу. Як у калейдоскопі, блимали свічки, миготіли церковні штахети... Наталя втратила рівновагу і полетіла головою донизу.  Пану філософу — Леоніду Куравльову дивом вдалося її піймати біля самої підлоги.  Уся знімальна група зойкнула. Чутки про фатальне падіння “спортсменки-комсомолки” переросли у вигадку, що акторка... загинула.  Про це тоді говорив увесь Радянський Союз! Як з’ясувалося, повітряна гімнастка страшенно боялася висоти. Яку ж то силу волі треба було мати Варлей, щоб щоразу вставати у домовині під куполом церкви!

Наталія Варлей вважає, що образ Панночки-відьми їй не вдався.  Через багато років після зйомок цього фільму Наталія Варлей пошкодувала, що знялася у ролі відьми: “Це був страшний гріх.  З жахом думаю, як могла зважитися лягти у домовину”.  Після виходу фільму на екрани у житті Наталії Варлей одна біда наздоганяла іншу. Вона хворіла, а шлюб зі сином акторської пари В’ячеслава Тихонова і Нонни Мордюкової — Володимиром, був нещасливим. Лише тоді вона зрозуміла, що  не можна загравати з нечистою силою, а такі ролі, як Панночка у фільмі “Вій”, даремно не минають...

Після виходу на екрани «Вія»  слава Наталії Варлей, що впала на неї завдяки ролі Ніни у кінокомедії «Кавказька полонянка», стихла. Після “Вія” чотири роки актриса  не знімалася в кіно.

Невдачею закінчувалися спроби показати «Вія» під час морського круїзу. Варто було запустити фільм, як починав бушувати шторм, а стихав відразу після переривання сеансу.

Довідка «ВЗ»

Вій — в українській міфології страшний дідуган з бровами і віями до самої землі. Вій не міг нічого бачити, хіба що кільком силачам вдавалося підняти йому брови залізними вилами. І тоді вже ніщо не могло сховатися від грізного його погляду — Вій лише самим поглядом міг убити людину, все зруйнувати і навіть перетворити на згарище міста і села. В етнографії є припущення, що саме з образом Вія пов’язане повір’я про вроки. Саме від поганого погляду все може згинути чи зіпсуватися. 

Схожі новини