Півстоліття боротьби і перемог


18 січня від дня народження львівських “Карпат” виповнилося 50 років! Офіційну дату народження «зелено-білих» вказано в програмці, випущеній до першого матчу “Карпат” — із гомельським «Локомотивом». Він відбувся 21 квітня на стадіоні СКА і завершився перемогою господарів — 1:0.

Наприкінці 1962 РОКУ команда львівського заводу «Сільмаш» (її кістяк складали вихованці Інституту фізкультури), очолювана ветеранами львівського футболу Василем Соломонком і Юрієм Зубачем, стала чемпіоном області та володарем Кубка Львівщини. Львів’яни, здолавши у перехідних іграх дрогобицький «Нафтовик», здобули право виступати у класі Б. 1963 року рішенням Федерації футболу СРСР була створена друга група класу А (проміжна ланка між класом Б та вищою союзною лігою), де було виділено місце для Львова. За всіма правилами, у цій буферній зоні мала виступати команда СКА. І тут своє слово сказав тодішній перший секретар обкому Василь Куцевол, статус і повноваження якого на той час нині можна порівняти з головою обл-держадміністрації. Після розширеної наради вирішено було відмовити команді СКА, яка на вирішальних етапах змагань високих результатів не показувала (бо найкращі гравці переводились в інші команди). Тож на базі «Сільмашу» було створено нову профспілкову команду. За пропозицією тодішнього голови профспілок області Гліба Климова, підтриманої наставником команди «Сільмашу» Юрієм Зубачем і директором заводу Іваном Калиниченком, новостворений колектив одержав назву «Карпати».

Тодішній голова облспорткомітету Леонід Арцишевський запропонував гравцям львівського СКА Юрію Суслі, Олександру Філяєву (перший капітан «Карпат»), Володимиру Валіонті, Віктору Іванюку перейти в новостворену команду. Головним тренером було призначено Олега Жукова з Донецька, а його помічником — Ернеста Юста з тернопільського «Авангарда». Команда почала комплектуватись також приїжджими гравцями. Із Донецька прибув Валерій Шутильов, із Кадіївки — Віталій Кулаковський, із Закарпаття — Дюла Баканчош, з Тернополя — Олександр Кольцов. А зі «Сільмашу» залишилися лише Ігор Кульчицький та Йосип Фалес. «Карпати» тоді в турнірі 18 команд посіли сьоме місце, що було для новоствореного колективу з різнопланових гравців достойним результатом.

Найбільші досягнення львівських «Карпат»

Володар Кубка СРСР (1969). Найкращий результат у вищій лізі СРСР — 4-е місце (1976, двічі — весна і осінь). Найбільше матчів у чемпіонатах СРСР провів Лев Броварський — 412 (1968-1980). Найкращий бомбардир — Володимир Данилюк (88 голів, 1966-1978). Рекордсмен-бомбардир за сезон — Степан Юрчишин (42 голи, 1979). Найкращий результат у вищій лізі Украї-ни — 3-є місце (1997/98). «Карпати» — фіналіст розіграшу Кубка України (1993, 1999). «Карпати» п’ять разів брали участь у єврокубах: Кубку кубків (1970, 1993), Кубку УЄФА (1999), Лізі Європи (2010, 2011). “Зелено-білі” — переможець Copa del Sol в Іспанії (Кубка Сонця, 2011).