«Пишаємося не лише високими рейтингами університету в Україні та за кордоном, а й тим, що абітурієнти обирають саме нас»

Єдиному в Україні багаторівневому поліфункціональному закладу вищої освіти лісотехнічного профілю — Національному лісотехнічному університету України — виповнилося 150 років. Це зараз про лісотехнічний університет знають не лише в Україні, а й далеко за її межами, бо освітній заклад динамічно розвивається. Нині в університеті навчаються понад сім тисяч студентів і утворено 30 кафедр, професорсько-викладацький колектив яких готує фахівців з-понад 30 спеціальностей освітніх ступенів бакалавра, магістра і доктора філософії.

З чого усе почалося? Становлення та розвиток лісівничої освіти і науки в Галичині припав на другу половину XVIII та початок XIX століть. У 1807 році галицькі лісівники звернулися до влади Відня з проханням відкрити середню лісову школу. У 1812 році у Львівському університеті було створено лісівничі кафедри та фахові студії. У червні 1852 року при Галицькому господарському товаристві почала діяти лісова секція, а згодом — у 1874 році — Галицьке лісове товариство. 24 жовтня 1874 року розпочала підготовку фахівців Крайова школа лісового господарства у Львові, яка і стала фундаментом створення нашого університету.

За своє півторастолітнє становлення університет став центром лісотехнічної науки і освіти, набув високого авторитету на міжнародному рівні, а у 2005 році університетові надано статус національного. Про здобутки, високі рейтинги та сьогодення Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ України) журналістці «ВЗ» розповів його ректор — член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Володимир Загорський.

— Володимире Степановичу, якими досягненнями може пишатися університет за півтора століття від часу заснування?

— За 150 років своєї історії Національний лісотехнічний університет України перетворився у визнаний центр лісотехнічної науки і освіти, якому належить провідна роль у формуванні стратегії розвитку лісової галузі України. Вчені університету плідно працюють у напрямах збільшення лісистості України, заліснення ураженої радіацією зони відчуження Чорнобильської АЕС, збереження, охорони і раціонального використання лісових ресурсів та інших важливих для розвитку держави напрямах. Національний лісотехнічний університет України є сьогодні відкритим, креативним, конкурентоздатним, соціально відповідальним навчально-науковим закладом вищої освіти із 150-літніми традиціями та визнаними науковими школами. Це підтверджує здатність науково-педагогічних та наукових працівників університету розвивати інноваційні технології навчання, здійснювати екологізацію освітніх програм шляхом введення до ключових компетентностей стандартів освіти екологічної компетентності, спрямовувати наукові дослідження на екологізацію економічної діяльності та інноваційний прорив у вищих технологічних укладах, що забезпечує підготовку національної еліти — людей з новим еколого-економічним способом мислення, здатних сприяти сталому розвитку нашої держави.

Ми можемо похвалитися, що почесними докторами університету є всесвітньо відомі вчені та політики: Ганс Ессманн, Гансюрген Досс, Дітріх Блюменвітц, П’єр Ібіш, Бастіан Кайзер, Вільгельм-Ґюнтер Фарзон (ФРН), Леонід Рудницький, Юрій Солтис, (США), Ноель Луст (Бельгія), Давіде Петтенелла (Італія), Леонід Каденюк (Україна), Маріан Весоловскі (Польща), Іон-Васіле Абрудан (Румунія) та інші.

Університет активно інтегрується у європейську і світову освітню систему. Сьогодні за своєю структурою, переліком освітніх рівнів підготовки фахівців, а також еколого-економічною спрямованістю університет відповідає сучасним моделям європейських університетів сталого розвитку.

— За 150-літню історію університет набув високого статусу на національному та міжнародному рівнях…

— Так. І свідченням цього є високі місця, які посідає університет у різноманітних міжнародних і національних академічних рейтингах закладів вищої освіти (ЗВО), які використовуються з метою виявлення перспективних шляхів розвитку вищої освіти та з’ясування найуспішніших складових діяльності ЗВО. У 2023 році наш університет шостий рік поспіль зайняв перше місце серед 19 українських університетів у міжнародному рейтингу UI Green Metric World University Ranking та 179-те місце серед майже 1200 університетів із 100 країн світу.

НЛТУ України вперше увійшов до десятки кращих технічних ЗВО України (8-ма позиція), а серед найкращих ЗВО Львова та Львівської області впевнено посідає четверту позицію.

За останні три роки університет поступово покращує свої позиції в національних рейтингах. Зокрема, в опублікованому Консолідованому рейтингу ЗВО України у 2024 році Національний лісотехнічний університет України посів 36 позицію серед 235 ЗВО України, а у рейтингу «ТОП-200 Україна 2024» — 57-му позицію.

— Знаю, що серед вагомих здобутків є включення Гербарію університету до переліку наукових об’єктів, що є національним надбанням…

— Це значний здобуток колективу університету. Упорядкована частина колекції Гербарію НЛТУ України становить понад 150 зразків деревини з 20 країн світу. Продовжується подальша інвентаризація, консервація та дезінфекція Гербарію LWFU, який відповідає сучасному рівню, а його матеріали активно використовуються для наукових досліджень та навчального процесу.

— Університет, мабуть, має успіхи і в міжнародному співробітництві?

— На сьогодні університет має понад 60 міжнародних угод про співпрацю із зарубіжними науковими та освітніми установами Європи та світу, зокрема Австралії, Австрії, Азербайджану, Великої Британії, Греції, Грузії, Естонії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Латвії, Литви, Молдови, Монголії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Шотландії.

Міжнародна академічна мобільність відбувається за програмою Еразмус+ з Університетом сталого розвитку міста Еберсвальде (Німеччина), Університетом міста Вальядолід (Іспанія), Технічним університетом у Зволені (Словаччина), Трансильванським університетом у Брашові (Румунія), Університетами Бартіна і Кастамону (Туреччина), Віденським університетом природних ресурсів та природничих наук (Австрія) та ін. З 2016 року студенти НЛТУ України спільно зі студентами Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина) проходять навчальну практику в Українських Карпатах та Румунії. Спільно із зарубіжними освітніми закладами університет реалізує багато інших проєктів.

Однак не лише студенти, а й науковці університету беруть активну участь у міжнародних конференціях та політичних діа­логах на вищих рівнях з питань лісового господарства, організованих Радою Європейських Лісівників (C.E.F.), Міжнародним союзом лісових дослідницьких організацій (IUFRO), Форумом Карпат (Forum Carpaticum) та ін. Вчені НЛТУ України є переможцями в конкурсі Європейської Комісії EURIZON.

Тішить те, що влітку цього року університет отримав підтвердження на фінансування нових міжнародних проєктів, зокрема, вперше став координатором міжнародного проєкту та його ґрантоотримувачем.

— Що нового пропонує зараз університет для здобувачів вищої освіти? Як вплинула війна на кількість охочих її здобувати в університеті?

— На сьогодні університет здійснює підготовку фахівців за такими ступенями вищої освіти: бакалавра — за 35-ма освітньо-професійними програмами з-понад 30-ти спеціальностей; магістра — за 20-ма ОПП з 15-ти спеціальностей; доктора філософії — за десятьма освітньо-науковими програмами. З 2022 року в університеті започатковано підготовку фахівців за 15-ма бакалаврськими та двома магістерськими освітньо-професійними програмами, а також освітньо-науковою програмою підготовки докторів філософії.

Колектив університету сьогодні — це понад 8000 осіб. У шести навчально-наукових інститутах університету та двох фахових коледжах (Технологічному і Закарпатському лісотехнічному) навчаються понад сім тисяч студентів з усієї України. На 30 кафедрах і в коледжах університету працюють 380 висококваліфікованих науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників, зокрема член-кореспондент HAH України, 50 докторів наук і понад 200 кандидатів наук. Загалом понад 85% НПП мають наукові ступені та вчені звання.

Безумовно, війна вплинула на освітній процес. Однак колективу університету вдалося в цих умовах організувати його належним чином, забезпечивши зростання бажаючих навчатися в нашому університеті.

— Доцент університету Юрій Дадак (Руф) та ваш випускник Олександр Капінос віддали життя за волю та незалежність України. Як бережете пам’ять про них?

— Багато наших випускників і викладачів з початком великої війни стали на захист Батьківщини. Хтось віддав життя за нашу незалежність, а хтось і досі оберігає наш спокій та кордони України. До прикладу, 20 лютого — у День Героїв Небесної Сотні ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, обстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. За традицією, у річницю пам’яті Героїв Небесної Сотні, біля меморіальних дощок Герою України Олександру Капіносу та доценту ННІ деревообробних технологій і дизайну, поетові Юрію Дадаку (Руфу) проводимо пам’ятний поминальний молебень за Героями та співвітчизниками, які загинули, обстоюючи незалежність та територіальну цілісність України під час російсько-української війни. Саме у стінах Національного лісотехнічного університету України навчалися і працювали справжні патріоти нашої країни, Воїни світла і добра. Ми розповідаємо нашим студентам про працівників університету, які стали до лав захисників держави: Ростислав Купчик, Григорій Нощенко, Василь Солонинка, Василь Ходзінський, Юрій Зварич, Степан Портах, Василь Тарас та інші.

— Війна, на жаль, нікого не жаліє, агресор знищує і освітні заклади. Як дбаєте про безпеку викладачів та студентів?

— Під час повітряної тривоги заняття припиняються і студенти разом з викладачами йдуть в укриття. Для цього обладнано під укриття сім споруд у підвальних приміщеннях навчальних корпусів та гуртожитків університету. Загальна площа укриттів — 2500 кв. м, де одночасно можуть перебувати понад 3000 осіб.

— Університет — це не лише кузня кадрів, а місце, де студенти проводять дозвілля та розвиваються фізично…

— У конференц-залі та аудиторіях університету проводимо різноманітні культурно-просвітницькі заходи, конкурси та фестивалі, спрямовані на національно-патріотичне виховання молоді, на які запрошуємо відомих і авторитетних гостей. У Народному домі працюють гуртки художньої самодіяльності, в яких студенти беруть активну участь. Університет має два народні колективи: Народна хорова капела «Діброва» і Народний ансамбль народного танцю «Полонина», що давно стали візитівкою нашого університету.

Фізичне виховання і спортивно-масова робота серед студентської молоді є важливою складовою освітньо-виховного процесу. Для проведення навчально-тренувального та оздоровлювального процесу серед студентів та викладачів в університеті функціонують такі спортивні об’єкти: легкоатлетичний, баскетбольний та волейбольний сектори і футбольне поле університетського стадіону, шаховий клуб, гімнастичне містечко, приміщення для занять шейпінгом і фітнесом, зал атлетичної гімнастики тощо.

В університеті регулярно проводять для студентів турніри з футболу, баскетболу, настільного тенісу, волейболу, шахів, першість ННІ з легкоатлетичного кросу та багато іншого.

У чотирьох гуртожитках університету живуть близько 3000 студентів, тобто ми 100% забезпечуємо охочих житлом. Наші студенти і викладачі мають змогу оздоровитися на університетських базах відпочинку на Чорному морі в Рибаківці, на Шацьких озерах, у Моршині та Східниці.

— Які перспективи розвитку університету бачить його ректор?

— Ми утворили шостий навчально-науковий інститут гуманітарного спрямування, а також нові кафедри відповідно до освітніх програм та спеціальностей. Продовжуємо роботу над запровадженням нових освітніх програм. Розвиваємо міжнародну співпрацю. Здійснюємо ремонти приміщень, модернізуємо та зміцнюємо матеріально-технічну базу університету.

Попри те, що в Україні йде війна, колектив університету забезпечує належне функціонування університету та головне його призначення — забезпечувати належну підготовку здобувачів вищої освіти, бути готовими до будь-яких сценаріїв розвитку подій, а відтак — організації освітнього процесу в цих умовах…