Фрукти при дорозі
Продавчиня мене переконувала, що для неї торгового місця не знайшлося у цілому Львові!
Зранку йшла у справах вулицею Суботівською, що у мікрорайоні Левандівка. Добре знаю ці місця з дитинства. І що я бачу: прямо на дорозі стоїть автомобіль, з якого жіночка торгує фруктами… Люди підходять, щось купують. Ринок! Це мені нагадало буремні 90-ті. Коли на стихійних ринках продавали різні «скарби». Як бачимо: такі товкучки існують дотепер!
Пригадую, а колись на цьому місці полюбляли зупинятися маршрутки, і це за два кроки від офіційної зупинки… Від поганої звички, і маршрутників, і пасажирів, з часом відучили…
Підходжу до базару «на колесах». Цікавлюся, чому торгують на проїжджій частині? Біля імпровізованого прилавка якраз зібралися люди.
Продавчиня вдає, що мене не чує. Продовжує торгувати…
— Зараз прийде власник, все у нього запитаєте! — каже продавець і дає зрозуміти, що не збирається зі мною розмовляти.
— Ви маєте дозвіл на торгівлю? — запитую.
У відповідь — тиша…
І тут за продавчиню «вписується» бабусечка.
— Пані, дайте спокій, тут все значно дешевше! Тут нектарин — 40 грн, а всюди — 65! То є різниця для пенсіонера, який отримує пенсію — 2700?! Я цілий день ходжу, і шукаю, де б дешевше щось купити. І взагалі - знайдіть для них місце! А то гонять їх звідусіль…
Після цієї фрази продавчиня мене переконує, що не може знайти у Львові місця для торгівлі.
— На Левандівському базарі усі місця розпродані, — каже жінка. — Колись був базар на площі Липневій, на Привокзальній. Його зачинили. Ви краще йдіть про наркоманів пишіть, де закладки ховають…
Більшість покупців не втручається у розмову (якщо не рахувати пані, яка вимагала, щоб я їй показала журналістське посвідчення). Тільки одна жіночка висловилась проти вуличної торгівлі при дорозі…
— В країні має бути порядок! І він починається з нас, — влучно сказала літня львів'янка.
Деяким покупцям це не сподобалося, і вони порадили пані йти далі від «неправильної торгівлі».
А ось неподалік чоловік торгує кавунами. У коробках — виноград, персики… Розпитую у нього, чи має дозвіл на вуличну торгівлю?
— У мене є дозвіл від міста на торгівлю фруктами на три місяці, — каже чоловік. Він родом з Азербайджану, є громадянином України. — Міська рада виділила мені це місце. Я сплачую податки.
Цікаво, чи існує вулична торгівля за кордоном? Про це я запитала в Аліни, яка живе у Данії. Вона родом з України. На моє запитання про сир, молоко та інші продуктові товари з тротуару, вона лише розсміялася…
— Усі продукти, що швидко псуються, можна купити лише у магазині, — каже Аліна. — Інколи на вихідних в центрі міста організовують ярмарки — там можна продавати фрукти, овочі, мед. На дорогах у місті ніхто не торгує. Але за містом, наприклад, можна побачити вивіску, де продають сезонні овочі та фрукти. Наприклад, картоплю, полуницю. Продавців біля таких торгових точок, зазвичай, немає. Колись просто ставили коробочку, в яку можна було покласти гроші. А тепер пишуть номер телефону, на якій можна переказати кошти. Квіти та полуницю можна самому нарвати… Самому сплатити. Такий зручний сервіс…
