На «зайвих» чиновниках зекономлять 12 мільярдів гривень

Час від часу у коридорах влади зароджується «нова-стара» ідея — скоротити кількість чиновників у країні. Щоправда, експерти-реалісти одразу нагадують: саме після таких заяв чиновницькі штати «роздуваються», а видатки на їхнє утримання збільшуються…

І от влада підготувала нову урядову концепцію реформи/скорочення держав­ного апарату. Пропонується скоротити кількість міністерств, центральних орга­нів виконавчої влади та їхніх працівників, об'єднати функції забезпечення роботи чиновників усіх органів влади та позбути­ся непотрібних державних підприємств, повідомляє «Економічна правда».

Також пропонують змінити підходи до роботи держапарату та визначити роз­міри оплати праці. Така оптимізація має підвищити ефективність роботи чинов­ників і зекономити кошти держбюджету. Наразі доходи держбюджету покривають менш ніж третину видатків.

Пропонована реформа стосувати­меться лише держслужбовців

За даними Національного агентства з питань дер­жавної служби, загальна штатна чисель­ність чиновницького апарату — майже 205 тисяч осіб. До них належать праців­ники Офісу президента, уряду, Верхо­вної Ради, міністерств, центральних органів виконавчої влади та їхніх терито­ріальних органів, обласних та районних адміністрацій, судів та інших державних установ. Учителів, лікарів і пожежників скорочення поки що не зачепить.

Так, пропонується зменшити кіль­кість міністерств з 20 до 12 — шляхом об'єднання та ліквідації. Зокрема, Мі­ністерство розвитку громад і терито­рій, Міністерство з реінтеграції тимчасо­во окупованих територій та Міністерство інфраструктури об'єднають в одне — Мі­ністерство розвитку громад, інфра­структури, територій і реінтеграції. До Мінекономіки та Мінагрополітики при­єднають Міністерство стратегічних галу­зей економіки і створять нове — Міністер­ство інновацій та економічного розвитку. Об'єднають Міненергетики та Мінеколо­гії і створять Міністерство енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів. Міносвіти, Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури об'єднають у Мі­ністерство розвитку людського капіталу. Міністерство у справах ветеранів лікві­дують. Міністерство соціальної політики може стати Міністерством добробуту та розвитку продуктивних сил. МЗС може перетворитися на Міністерство закор­донних справ та євроінтеграції.

Унаслідок такої оптимізації штат цен­тральних апаратів міністерств скоро­титься з 9,2 до 2,7 тисячі осіб. Кількість працівників їхніх територіальних органів — з понад 15 до менш ніж 9 тисяч. Також зменшать штати Пенсійного фонду, По­даткової служби, Держстату. Проводити перевірки зможе лише Єдина державна інспекція. Решту органів або ліквідують, або позбавлять контрольних функцій.

Оклад у структурі винагороди держ­службовця займатиме 70%, решту ста­новитимуть бонуси за результатами роботи, зокрема виконання KPI (клю­чові показники ефективності). Наразі ж у структурі зарплати чиновників част­ка окладу становить лише 30%, а решту 70% формують надбавки та премії, які часто не залежать від ефективності.

Куди податися армії скорочених чинов­ників? Для їх працевлаштування створять спеціальну програму: протягом трьох мі­сяців після звільнення їм надаватимуть фінансову підтримку, або гранти до 10 ти­сяч грн, зокрема на перенавчання тощо.

Реалізація реформи дозволить скоро­тити половину чиновників. Це економи­тиме 15 млрд грн щорічно. Від цієї суми слід відняти 3 млрд грн на програми со­цпідтримки та перепідготовки звільне­них у перший рік її реалізації. Тому чис­та економія бюджету може становити 12 млрд грн на рік.

Коментар для «ВЗ»

Ірина Шурпяк, керівник апарату Львівської ОВА

Візьмемо приклад Львівської ОДА. З початком війни змі­нився функціонал самої ОДА. Ми почали виконувати раніше не характерні для нас функції. Стали військовою адміністраці­єю, у нас є комендатура. Раніше, наприклад, ніхто ніколи не займався видачею перепусток для пересування під час ко­мендантської години. Або бронюванням працівників підпри­ємств критичної інфраструктури, щоб область не зупинилася у воєнний час. Це зараз робить наш персонал. Зараз немає та­кої кількості протокольних заходів, як раніше, натомість є інша робота, якої досі не було. Наприклад, у соціальній сфері є пе­ревантаження, коли йде величезний потік внутрішньо перемі­щених осіб, потік ветеранів, які повертаються з фронту, в гос­піталі. Тому казати, що в нас є «зайві» чиновники — недоцільно.

Загалом, у Львівській ОДА вже давно немає «роздуто­го штату». Уже пройшло стільки всяких реорганізацій, ско­рочень і урізань в окремих галузях! Розумію, що говорю суб'єктивно, бо я керівник апарату, але в нас немає зайвих штатних одиниць, які можна взяти і одразу скоротити. Зви­чайно, якщо можна десь щось покращити, я завжди за. Щось десь оцифрувати тощо. Ми вже давно зменшили паперову роботу. І мені справді болить, коли люди досі уявляють собі чиновника як людину невизначеного віку, яка сидить в кабі­неті і перекладає папери. Це не так, час змінився, культура управління в чиновницьких структурах давно змінилася. Се­редній вік наших працівників — 30−40 років, це молоді люди, які постійно мусять бути в русі, на передовій…

Я постійно здійснюю по області моніторинг організаційної спроможності. Вивчаю, який чиновник на якому місці, який він виконує функціонал (набір функцій, які виконує той чи ін­ший підрозділ, посадовець. — Авт.), який новий функціонал з’явився, який є персонал, чи має він достатній рівень компе­тенції, чи персонал треба підсилювати, яким чином організо­вувати процеси на такому рівні, який маємо зараз в області…

Моніторинг завжди доцільний. Це постійна динамічна ро­бота. Тож якщо Кабмін збирається на нашому рівні щось мо­ніторити — це дуже на часі! Це треба робити швидко. Бо ще через півроку ситуація в країні знову зміниться. І «розтягати задоволення» ще на чотири роки — недоцільно.