Продукти є, але товар швидко розбирають

Воєнний час – час стрибків цін і дефіцитів. Хоча у Львові, дякувати Богу, продукти є, однак товар швидко розбирають. На закупи треба ходити зранку, бо після обіду можна опинитися перед порожніми полицями.

Продукти і промтовари

«На полицях магазинів не­має дефіциту товару як тако­го, є дефіцит у «різнобарв’ї» товару, яке ми звикли бачи­ти, – розповів «ВЗ» дирек­тор департаменту еконо­мічної політики Львівської ОВА Степан Куйбіда. – Якщо зараз зайдете в мага­зин торгової мережі, гречка буде, але не знайдете греч­ку 3-5 виробників. До війни більшість торгових мереж були орієнтовані на свої роз­подільчі центри. Це великі склади, на які централізова­но здійснюється постачання товару. Звідти, відповідно до потреби тієї чи іншої торго­вої точки, роблять відправку вантажу. Як правило, ці роз­подільчі центри були у межах Київської області. Сьогодні до такого центру або немож­ливо доїхати, або від нього залишилися тільки спогади.

Друга річ – постачання. Кож­на торгова мережа мала свою сітку постачання і відповідно була законтрактована – хто на місяць, хто на пів року-рік на постачання будь-якого товару. Тобто розподільчі центри і по­стачання – це дві ключові істо­рії, які сьогодні збили ланцю­ги постачання на розподільчий центр і з розподільчого цен­тру на поличку торгової мере­жі. Тому якісь магазини поста­чаються краще, якісь гірше. Я особисто був у торгових мере­жах, де полиці заповнені. Вчо­ра був у «Сільпо» – в асортимен­ті не побачив лише чипсів. Без цього можна прожити. Все ре­шта знайшов – гречку, крупи, макарони, томати, капусту, го­тову випічку, солодке…

Є торгові мережі, яким це вдається гірше. Ми в обласній адміністрації зібралися з керів­никами торгових мереж і по­просили їх переорієнтувати свої джерела постачання. Ми сфор­мували для них перелік вироб­ників, які є на території Львів­ської області, і надали його для налагодження ланцюгів поста­чання. Чи вони це беруть до ві­дома, чи ні – це вже їхня персо­нальна відповідальність. Маю інформацію, що приблизно по­ловина з них цю інформацію в роботу взяли, а половина про­бують переорієнтовуватися на імпорт.

Щодо цінової політики. Спо­стерігаємо зростання цін. Є ви­правдане зростання цін, коли йдеться про логістику і коливан­ня курсу долара. А є невиправ­дане, коли це лише бажання за­робити. Тут працюємо спільно з Бюро економічної безпеки. На сьогодні, на жаль, повністю здо­рового юридичного механізму, щоб притягнути до економіч­ної відповідальності, або немає, або він дуже довгий. Тому Бюро економічної безпеки розроби­ло спеціальний телеграм-канал, куди люди можуть інформува­ти про ті чи інші цінові стрибки. Чи це в магазині, чи на заправці, чи у сфері послуг, чи від ріелто­рів. Такі суб’єкти господарюван­ня беруть на олівець, щодо них збирають факти, і коли настане змога – адекватно запуститься юридичний процес.

Щодо основного споживчого кошика, то ріст ціни був на рів­ні 10-15%. Це офіційна інфор­мація, яку для нас збирає Голо­вне управління статистики. Але ми моніторимо лише певну під­групу соціальних товарів – хліб, молоко, крупи, яйця, олію, кар­топлю, курятину, свинину, бор­щовий набір тощо. Бо та сама гречка теж може бути у різному ціновому діапазоні.

Чи швидко вдасться вирі­шити питання заповненості по­лиць? «Гасити пожежу» вда­ється. Якщо до нас надходять звернення, що десь немає того чи іншого товару, ми швидень­ко кооперуємось з менеджмен­том цієї торгової мережі і якнай­швидше вирішуємо це питання, щоби повернути «різнобарв’я» товарів на полиці. Але це за­вдання на межі неможливого. Бо поки переналаштуються ви­робничі процеси на підприєм­ствах (зараз у багатьох є про­блеми з сировиною і збутом), допоки під це налаштується ло­гістика, допоки під це адапту­ються торгові мережі, це буде довго і непросто. Але говори­ти про те, що зараз продоволь­ча криза, що неможливо знайти товари – безпідставно».

Пальне

«Зараз ціна на пальне знизи­лася орієнтовно на 20% – за ра­хунок зниження ПДВ до 7% і того, що акциз забрали повністю, – розповів «ВЗ» заступник голо­ви Львівської ОВА Юрій Бучко. – АЗС уже знизили ціну щонай­менше на 5 грн, у деяких мере­жах зниження стосовно бензину і дизелю сягає 10 грн за літр. Але пального все ще не вистачає. У компаніях, які постачали пальне з Європи (WOG, OKKO), є паль­не. Хто возив із Кременчуцько­го НПЗ, то звідти поставок не­має. Хто возив пальне вагонами з Литви через білорусь, зараз через білорусь вагони не їдуть. Усе перейшло на автомобільний транспорт, возять через Литву і Польщу. Відповідно, не вистачає машин. Наразі компанії, які за­ймаються постачанням пально­го, переходять із залізничного на автомобільний транспорт, термі­ново роблять ліцензії на проїзд Європою з небезпечним ванта­жем. Загалом на кожній заправ­ці є пальне для спецтранспорту і авто критичної інфраструктури, вони заправляються позачерго­во і без обмежень».

Як повідомив у своєму те­леграм-каналі прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Україна імпор­тувала першу тисячу тонн паль­ного з Європи – замість поста­вок, які раніше здійснювалися з білорусі. «Далі будуть більші об­сяги. Ціни стабілізуються разом зі стабілізацією поставок та на­сиченням ринку», – повідомив прем’єр. Крім того, Кабмін зни­зив вимоги до якості автомо­більного пального і дозволив обіг пального екостандарту Євро-3 і Євро-4. Ці зміни дія­тимуть до припинення або ска­сування воєнного часу, повідо­мляє пресслужба Міністерства енергетики. Це дозволить залу­чити додатковий ресурс паль­ного для ЗСУ, сільгосптехніки та автотранспортних засобів.

Читайте також: Бензин А-95 і дизель – тільки для спецтранспорту й авто критичної інфраструктури