«Місто хоче забрати у нас приміщення»

«Укрзахідпроєктреставрація» — унікальний спеціалізований науково-реставраційний інститут із профільною бібліотекою, величезним архівом, до того ж розташований у самому центрі історичного ареалу Львова, на площі Соборній, 3а. Займає чималеньку площу — 1200 кв. метрів — міститься в оборонному мурі Бернардинського монастиря, пам’ятки архітектури XVII ст. Як розповіла «ВЗ» головна спеціалістка відділу реставрації інституту, кандидатка архітектури Оксана Бойко, установа занепадає вже декілька років. Останньою краплею став судовий позов щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Інституту, який ініціювала Львівська міська рада.

Інститут державний, під­порядковується Міністерству розвитку громад і терито­рій. Колись це приміщення було державним, але десять років тому якимось дивним чином пе­рейшло у комунальну власність міста Львова. Відповідно Львів­ська міська рада виставила Ін­ституту орендну плату на рівні ресторану у центрі міста. Таким чином «набігло» понад 7 млн грн. Міська рада готова «змі­нити гнів на милість», якщо ко­лектив Інституту погодиться пе­рейти у комунальну власність міста.

З колективом зустрівся за­ступник міського голови Льво­ва Андрій Москаленко і запро­понував обдумати такий варіант подальшої співпраці. Однак ко­лектив категорично відмовився переходити під егіду міськради, мотивуючи тим, що йдеться про необхідність збереження дер­жавної незалежної наукової ін­ституції, а не про створення ЛКП. «Інститут не може бути у кому­нальній власності, це вже буде кишенькова структура, — пояс­нює Оксана Бойко. — Але примі­щення місто хоче забрати — це точно. Не вірю, що вони поса­дять тут міські пам’яткоохоронні структури. А це було би логічно. Міське управління охорони істо­ричного середовища дуже тіс­ниться, йому треба розширити­ся».

Упродовж останніх ро­ків «Укрзахідпроєктреставра­ція» неодноразово зверталася у профільне міністерство щодо проблем із приміщенням. Але так виглядає, що міністерство кинуло Інститут на самовижи­вання. Тут залишилося тридцять наукових співробітників. Замов­лень на роботи останнім часом Інститут майже не отримує.

«Мерія ініціювала процедуру банкрутства, щоб зберегти Ін­ститут, — розповів „ВЗ“ заступ­ник міського голови Льво­ва Андрій Москаленко. — Була прийнята окрема ухвала сесії, що місто готове взяти у підпо­рядкування Інститут. Ми звер­нулися до уповноваженого роз­порядника, тобто до уряду, з цією пропозицією. Зустрічали­ся з колективом, проговорюва­ли, яким чином можна відновити діяльність Інституту. Колектив і має визначитися, що буде далі». Щодо суду, це звичайна юри­дична формальність, оскіль­ки є велика заборгованість. Але якщо буде вступати у дію мож­ливість підпорядкування місту, очевидно, це (судовий позов. — Авт.) треба буде відкликати. Якщо установа буде у комуналь­ній власності і у комунально­му приміщенні, то буде сплачу­вати якусь мінімальну суму. Ми стоїмо на позиціях, що Інститут і спеціалісти мають бути збере­жені. Щодо приміщення — воно і так комунальне".

Наступне підготовче судо­ве засідання призначено на 18 серпня. Як йдеться в одній із по­передніх ухвал Господарсько­го суду, згідно із кодексом Укра­їни щодо банкрутства, Кабмін має вживати заходів для запобі­гання банкрутству держпідпри­ємств, визначати оптимальні шляхи відновлення їхньої плато­спроможності та координувати дії відповідних органів виконав­чої влади. Суд надіслав примір­ники ухвали Кабміну, Львівській ОДА, профільному міністерству.

Начальник департамен­ту архітектури Львівської ОДА Олена Василько розпо­віла «ВЗ», що в облдержадмі­ністрації однозначно за збере­ження Інституту. «Сподіваюся, спільними зусиллями врятуємо цей Інститут, — розповіла Оле­на Василько. — Ми скеровува­ли листи у Кабмін, міністер­ство, аби відстояти збереження цієї установи. До реставрацій­них робіт потрібно залучати ба­гато науковців. Зокрема, треба проводити попередні науково-дослідні роботи, обміри, дослі­джувати пам’ятку. Фахівці Ін­ституту зроблять це якісніше. А вже робочі моменти міг би ро­бити проєктант не з Інституту. Але змінилося законодавство, і тепер тендери на всі проєктно-вишукувальні роботи вартіс­тю понад 50 тис. грн мають іти через систему Prozorro. Тому „Укрзахідпроєктреставрація“ трохи програє, має гіршу по­зицію на тендері, ніж якийсь ФОП. Ми зацікавлені у тому, щоб цей Інститут функціонував, ще й тому, щоб зберегти хоро­шу базу для майбутніх спеціа­лістів. Де можуть набути досвід випускники Політехніки? Рес­таврація — дуже складна сфе­ра, і спеціаліст має бути рік-два часу на практиці в такому Інсти­туті. Львівщина має найбільше пам’яток в Україні. То де ж бути такому Інституту, як не у Львів­ській області?».

Олена Василько розпові­ла, що приміщення, в яких роз­ташований Інститут, — пам’ятка архітектури національного зна­чення і мають всі національні пам’яткоохоронні номери. «Усі ці приміщення входять в ансамбль історичного центру Львова, — каже чиновниця. — Ясно, що пи­тання приміщень комусь ціка­ве. Але ці питання перебувають на розгляді в обласній прокура­турі. Питання про правомірність переходу цих приміщень у кому­нальну власність міста тягнеть­ся ще з 2018 року. Тобто все це буде оскаржено».