Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Енергобезпека України залежить від... прогнозу погоди?

Якщо швидко не знайдуть заміни російському вугіллю, зимувати можемо при свічках.

Ще кілька місяців тому експерти прогнозували: якщо Україна розпочне енергетичну блокаду Криму, Росія припинить поставки вугілля в Україну. Так і сталось: з 24 листопада РФ припинила поставки вугілля, начебто через проблеми на митниці. Те, що російське вугілля перестало надходити, підтвердили і у Міненерго. Дивує інше. Чому за стільки часу у міністерстві не подбали про альтернативні джерела поставки антрациту? Адже мали б розуміти, що Росія — країна, яка з нами воює. Вона не може бути надійним постачальником. А зараз на те, щоб налагодити поставки з Африки, піде кілька місяців, адже жодного контракту не укладено.

Левову частку електрики в Україні виробляють теплові електростанції, які працюють на вугіллі. Але через те, що частина шахт Донбасу опинилась на території, підконтро­льній бойовикам, виник дефіцит вугілля. Торік його намагались перекрити за рахунок вугілля з Південної Африки. Та окремі високопосадовці благополучно зірвали поставки з ПАР. Як наслідок, минулої зими деякі українці згадали, що таке зимові вечори при свічках і віялові відключення електрики. Цього року у Міненерго запевняли — дефіциту вугілля цієї зими не буде, бо їм вдалося частково налагодити поставки з окупованих територій. Решту купували в Росії. Проблема в тому, що вугілля, яке видобувають у Львівсько-Волинському басейні, а також на території Польщі, — газове. Таке вугілля підходить лише для деяких ТЕС. А найпотужніші електростанції працюють на антрациті.

“Певною мірою я розумію логіку кримськотатарських активістів та “Правого сектору”, які підірвали електроопори, через які здійснювались поставки електрики в Крим. Але перед тим, як щось підривати, треба було проконсультуватись з технічними експертами — чи не нашкодить це власним громадянам? — каже виконавчий директор науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев. — До Криму йдуть три повітряні лінії — дві на 330 вольт, одна на 220 В. Якщо ці поставки припиняються, під загрозою опиняється Каховська підстанція. Тобто без енергопостачання може залишитись третина Херсонської та Миколаївської областей. Інша проблема — зупинка поставок вугілля з Росії як відповідь на зупинку поставок електроенергії в Крим. ТЕС сходу і півдня працюють на антрациті. Вони технологічно не можуть спалювати вугілля газової групи. Наразі ТЕС мають запаси вугілля на рівні двох мільйонів тонн. Цього недостатньо для проходження зими. І тут у мене питання до уряду, до Міненерго: чому не сформовані резерви на випадок форс-мажорів? Чому немає угод на поставки антрациту з Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії? Ці поставки давно можна було налагодити, і не в одному чи двох суховантажах, а на постійній основі. Але про це не подбали. Наразі єдине, на чому базується наша енергетична безпека, — прогноз погоди американських синоптиків. У них замовили цей прогноз, коли формували план заходів з проходження опалювального сезону. Так от, за прогнозами синоптиків, середньодобова температура грудня, січня та лютого буде в межах нуля градусів. Якщо середня температура і справді триматиметься в межах нуля, то нам вистачить вугілля навіть без поставок з Африки. А якщо прогноз не справдиться? Якщо морози будуть сильніші і триваліші? У такому разі нам загрожують не лише віялові відключення електрики, а й розпад єдиної енергосистеми на кілька “островів”.

Утім, такі “апокаліптичні” прогнози поділяють не всі. Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар вважає, сценарій розпаду нашої енергосистеми можливий лише у випадку, якщо буде збіг: і неймовірно сильні морози, і нова хвиля наступів на Донбасі, через яку звідти неможливо буде вивозити вугілля. “Не бачу особливих проблем для України ані через припинення поставок електроенергії в Крим, ані через припинення поставок російського вугілля в Україну, — каже Михайло Гончар. — По-перше, Крим — мізерний з точки зору поставок електроенергії, тому на енергосистему якогось впливу його відключення не матиме. Якщо не постачаємо до Криму, отже, економимо електроенергію. Відповідно, нам треба менше того ж таки вугілля. По-друге, запаси вугілля в Україні є, хоч вони й мізерні. Після зупинки поставок з Росії ми змушені будемо більше купувати у ПАР. Тим більше, що ціни на вугілля, як і на інші енергоносії, впали. Скажімо, якщо торік вугілля коштувало 70 доларів за тонну, то зараз — 50 доларів. Так, швидко переорієнтуватись на поставки з ПАР навряд чи вийде, але контакти налагоджені. Гадаю, державна машина у нас працює, і вони цей сценарій прорахували. А влітку і справді було економічно доцільніше постачати вугілля з окупованих територій і РФ. Не закуповували африканського вугілля в тому числі й через брак коштів. Ще один нюанс. Не варто забувати, що значна частина енергогенерацій належать енергетичному холдингу ДТЕК, який, своєю чергою, належить Ахметову. Тобто це приватний бізнес, і це його справа, де купувати вугілля для своїх потужностей. Інша річ, що тут є політичні ризики, адже Ахметов може бути інструментом для Путіна. Ще один момент: останнім часом помітно активізувались експерти, які прогнозують катастрофу нашої енергосистеми через відключення Криму. Хтось, може, і справді поділяє таку думку, а у когось зовсім інша мотивація...”.

Схожі новини