Влада позбувається зайвих ротів

Високі тарифи при маленьких зарплатах, виявляється, не найбільша біда українців. Найстрашніше — залишитись взагалі без засобів до існування. Адже, попри “причесану” офіційну статистику, за якою у нас “всього” півмільйона зареєстрованих безробітних, насправді не мають роботи понад 1,7 мільйона людей. І це також дані офіційної статистики. Якщо ще недавно кількість працівників у нас практично дорівнювала кількості пенсіонерів, то тепер тих, хто офіційно працює і сплачує внески до ПФ, значно менше, ніж пенсіонерів. Тому про підвищення пенсій пенсіонерам на найближчі кілька років можна забути — аби той мізер, який мають нині, було чим заплатити.

Освітян скорочують разом зі школами

За даними Державної служби зайнятості, кількість застрахованих осіб, за яких сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у травні 2015 року, порівняно з аналогічним місяцем 2014 року, зменшилася на два млн. осіб та становила 10,2 мільйона осіб. Тобто спроби влади вивести зарплати з тіні дали зворотний ефект. Кількість українців, що працюють неофіційно, у службі зайнятості оцінюють у 4,2 мільйона осіб. Утім, пенсіонерам, яких у нас понад 12 мільйонів, від цього не легше — внесків до ПФ нелегали не платять. А от тих, хто працює офіційно, ставатиме дедалі менше. На початку року прем’єр заявляв, що доведеться скоротити близько 100 тисяч бюджетників та чиновників. І цю обіцянку вони виконують.

«Ми скоротили кількість зайнятих на 26 000 посад в 1 кварталі 2015 року і продовжуємо виконувати графік із запланованого зниження кількості працюючих на 3% за всіма бюджетними позиціями до кінця року», - йдеться в оновленій редакції Меморандуму про економічну і фінансову політику з МВФ, яку днями підписав президент. Тобто поволі скорочують не лише чиновників, а й медиків, освітян, соціальних працівників...

“Скорочення відбуваються, але вони логічні, - каже голова Конфедерації вільних профспілок Львівщини Андрій Соколов. — Якщо говорити про заклади освіти, то нема такого, що в кожну школу приходить розпорядження: ви маєте скоротити стількох працівників. Але відбувається оптимізація. Насамперед за рахунок укрупнення шкіл. У деяких селах закривають маленькі школи, а дітей переводять у кущову. І це правильно, бо коли в школі один клас, у якому восьмеро дітей різного віку, яка там якість освіти? Десь одинадцятирічку перетворюють на дев’ятирічку. Звичайно, батьки до останнього борються за те, щоб у селі лишалась школа, бо інакше село вмирає, але нема на то ради. З точки зору економії, значно вигідніше пустити шкільні автобуси, які з кількох сіл довозитимуть дітей у кущову школу, ніж утримувати кілька маленьких шкіл. Але автобусів має бути декілька, а не один автобус, який півтори-дві години їде, поки підбере усіх дітей”.

Зі стартом адміністративної реформи такі укрупнення та об’єднання проводитимуть значно активніше, а тому вчителям маленьких шкіл уже варто подумати, чим вони займатимуться. І не лише вчителям — медикам також. Адже навіть якщо лікарні у невеличких містах і не позакривають, то кількість ліжок, а також кількість процедур, які там можна буде проводити, скоротять. Відповідно, скоротять і частину медперсоналу. Втім, скоротити кількість персоналу варто не лише через укрупнення, переконаний профспілковий лідер.

“На Західній Україні поширене явище, коли багато лікарів влаштовані на чверть ставки. Зрозуміло, що на такі копійки ніхто не живе. Але цим лікарям розходиться не у зарплаті, а у “доступі до тіла” пацієнта. Це один з елементів корупції. Неправильно, коли у відділенні, де є п’ять лікарських ставок, працює 10 -15 лікарів. До речі, у Східній чи Центральній Україні такої практики дрібнити ставки немає”, — каже Андрій Соколов.

«Якщо роботу, яку виконували 100 людей, перекласти на 50, навряд чи результат буде кращий»

Утім, скорочуючи кількість бюджетників, владі варто пам’ятати не лише про скорочення фонду оплати праці. Частина з цих людей стає на облік у центр зайнятості, а отже, їм доводиться платити допомогу з безробіття. Людина, яка не отримує зарплату, не має з чим йти в магазин, а це негативно позначається на економіці.

“Я сам належу до скорочених бюджетників, тому навряд чи мене можна вважати об’єктивним, — каже експерт Реанімаційного пакета реформ, а донедавна працівник Мінекономрозвитку Євгеній Олейников. — Скорочення кількості бюджетників можна зрозуміти, якщо разом з цим скорочуються видатки. А що є у нас? Кількість працівників скоротили, але видатки на апарат не змінились. Кажуть, за рахунок скорочення людей з’явилась можливість платити тим, що лишились, вищу зарплату, а отже, працюватимуть вони ефективніше. До прикладу, є фонд оплати у 10 тисяч гривень. Можна 10 людям заплатити по тисячі, а можна одній — 10 тисяч. Якщо ви заплатите 10 людям малу зарплату, вони підуть у магазин і куплять 10 буханців хліба. Якщо ви заплатите одній велику, то вона купить один буханець, бо більше їй не треба. Решту витратить на предмети розкоші, які, як правило, імпортні. То що краще для економіки? З іншого боку, я, як керівник департаменту, не скаржився на малу зарплату. Керівники структурних підрозділів отримують цілком нормальні гроші. Ще один нюанс. Якщо роботу, яку виконували 100 людей, перекласти на 50, хай навіть підвищити їм зарплату, навряд чи результат буде кращий. Кажуть, треба запроваджувати європейські підходи. Так, треба. Але для початку запровадьте європейські інструменти. Насамперед, електронне урядування, завдяки якому у Європі потрібна значно менша кількість чиновників, ніж у нас. У нас його лише починають впроваджувати, але воно ще повноцінно не працює. А без електронного урядування, без нормальних баз даних, та кількість чиновників, яка залишається, не встигає опрацювати вал паперів, які вимагають на кожному кроці”.

Коментар для «ВЗ»

Сергій Каплін, повноважний представник профспілок у Верховній Раді

У рамках угоди з МВФ уряд уже скоротив 26 тисяч працівників бюджетної сфери. Зробив це руками місцевої влади. До кінця року на вулиці опиняться ще 70 тисяч бюджетників. А це ті, хто надає нам ключові послуги, — освіта, охорона здоров’я, соціальна допомога. На чашах терезів — економія 6,3 мільярда гривень і життя всіх цих людей. Частина з цих людей опиниться на межі бідності і не зможе оплачувати комуналку за непідйомними тарифами, купувати товари і послуги. Дефіцитний Пенсійний фонд залишиться без відрахувань цих 100 тисяч людей. Виходить замкнене коло — зекономивши, переплачуємо.

Уряд пішов найпростішим шляхом — переклав тягар на плечі простих людей. В Україні майже п’ять мільйонів людей працюють без оформлення, і їхня «чорна» зарплата сягає 200 мільярдів гривень. Порівняйте: скільки економить Яценюк на вчителях чи лікарях і скільки міг би отримати держбюджет, якби не було зарплат у конвертах.

Зараз ми проводимо консультації з первинними профспілками, щоб не допустити подальших звільнень. Багато залежить від ініціативи на місцях. І з регіонів надходять сигнали, що вони готові виходити на мітинги. Тож ми не виключаємо можливості масштабних акцій протесту по всій країні.

Фото tarnopol.in.ua