«Буду грітись старими дошками і сусідським парканом...»

Нові ціни на газ таки змусили народ замислитись над енергозбереженням. “Енергоефективні” кредити за урядовою програмою, на які спочатку не було особливого попиту, почали брати як гарячі пиріжки. За тиждень у державному “Ощадбанку” уже видають до тисячі таких кредитів.

«Люди зрозуміли, що утеплення будинку зараз - значна економія в майбутньому. Якщо у червні ми видавали щодня близько 150 «теплих» кредитів, то в липні маємо зростання до 200 таких кредитів на день», - каже заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн. Урядова програма, яка передбачає 20-30% компенсації суми кредиту на придбання твердопаливного або електричного котла чи утеплювальних матеріалів, запрацювала ще у жовтні 2014 року. З того часу “Ощадбанк” видав 7516 кредитів на загальну суму понад 131 млн. грн. Тобто основну частину позик люди взяли саме за останні два місяці.

Про те, що народ масово ламанувся заміняти котли, кажуть і продавці. “Уже минулого року зріс попит на енергоощадні котли. Але торік більше брали електричні, бо уряд обіцяв нижчі тарифи на електрику для тих, хто буде опалювати нею дім. Але виявилось, що такі котли треба якось реєструвати, погоджувати все це з обленерго. Знаю кількох хлопців, які перейшли на електрику, але досі не можуть отримати спеціальний тариф. Цього року більше беруть котли на тверде паливо. Маємо замовлень на місяць наперед — не встигаємо привозити”, — каже підприємець Богдан Бень, який має невеликий магазин систем опалення та вентиляції. Утім, зізнається, жоден клієнт, який би хотів купити котел у кредит за урядовою програмою, до них не звертався. “Мабуть, все як завжди. Хочеш взяти якусь компенсацію з бюджету - тобі скажуть, в якому магазині і якої фірми котел треба купити. Щоб гроші пішли в “правильну” кишеню”, — каже підприємець. Чоловік визнає — енергоощадність не кожному по кишені, адже порядний котел обійдеться в середньому у 10 тисяч гривень. А до нього треба ще труби, радіатори... Можна взяти і дешевший, але там менший коефіцієнт тепловіддачі і частіше треба підкидати паливо. Якщо ж брати котли тривалого згоряння, то підкидати дрова достатньо один-два рази на день.

“Мій брат ще два роки тому поставив собі котел на дрова, хоча старий газовий теж залишив. Фактично, гріється безплатно. Допомагає лісникові чистити ліс, то за літо навозить собі гілок. Коли йде рубка, то забирають грубі гілки, а крону скидають на купу і спалюють. Хоча там бувають гілляки по 5-10 см в діаметрі. От він це і забирає, — каже Михайло Дацюк з Жидачівського району. — Я теж замовив собі з Польщі котел, в якому можна палити і дровами, і вугіллям. З доставкою вийде 650 доларів. Але воно окупиться, бо якщо я за квітень отримав рахунок за газ на 700 гривень (щоправда, мені трохи кубів дописали), то що буде в морози? Будуть гроші, буду купувати брикети, не буде грошей — буду грітись старими дошками чи сусідськими штахетами, соломою. Тож не газ, що кран перекрили і мерзни”.

Про нечуваний попит на твердопаливні котли “ВЗ” заявили і на Барському машинному заводі (Вінницька область). “Як тільки людям прийшли нові рахунки за газ, не те що попит зріс на наші котли, - був справж­ній ажіотаж! Зараз ажіо­таж трохи спав, але попит все одно високий, як ніколи”, — кажуть на заводі. Середня вартість побутового котла на тверде паливо тут 7-10 тисяч гривень.

Якщо власники приватних будинків можуть самі зайнятись енергозбереженням, то тим, хто живе у багатоквартирних будинках, доведеться платити космічні рахунки за газ, навіть якщо, за можливості, утеплять квартиру.

“Попит на енергозбереження є, а от грошей людям бракує. Утепляються хто як може, не завжди правильно, — каже керівник відділу енергоаудиту Інституту енергоаудиту та обліку енергоносіїв Микола Гутник. — Зараз активно замовляють послуги енерго­аудиту та “утепляються” ОСББ і будівлі бюджетних установ. Натомість жекам не до енергозбереження. Тому люди, що живуть у багатоповерхівках (а найбільш енергозатратні - радянські “панельки”, “хрущовки”, “сталінки”), намагаються самі дати собі раду. От і маємо будинки з окремими кольоровими латками зовнішніх утеплень. Але будинок — єдине ціле. І утеплення окремих помешкань не дає такого ефекту, як комплексні заходи. Безперечно, якщо заміните у своїй квартирі вікна та утеплите стіни, - там буде тепліше. Але рахунки за тепло від того не зменшаться. Людям у квартирі гаряче, вони відчиняють вік­на, а платять як платили. Щоб утеплення мало сенс, треба ставити квартирні прилади обліку тепла, а замість старих батарей — радіатори з терморегуляторами. Щоб можна було регулювати температуру в помешканні і платити лише за те тепло, яке вам потрібне”.