Євро та долар коштуватимуть однаково?

Українську владу уже багато років не втомлюються критикувати за те, що вона надто активно використовує друкарський верстат. Бракує грошей? Додрукуємо. Навіть пенсіонери помітили, що останнім часом пенсію їм видають новенькими, “з-під голочки”, купюрами. Але чим більше грошей друкують, тим менше вони коштують. Утім, тепер за друкарський верстат вирішили сісти і в ЄС. Європейський центральний банк вирішив почати скуповувати активи, щоб випустити на їхній основі євро. «Якщо сказати простіше, в березні почнеться масштабний друк європейської валюти. Щомісяця на ринку з’являтиметься 60 мільярдів нових євро», — пише Gazeta Wyborcza.

Збільшуючи обсяг грошової маси, у Євросоюзі хочуть позбутись дефляції (зниження цін). У грудні минулого року ціни на товари і послуги в єврозоні знизилися на 0,2% порівняно з кінцем 2013 року. А це свідчить про те, що економіка єврозони перебуває у стагнації. Збільшивши грошову масу, у ЄС свідомо намагаються знизити курс євро, аби таким чином поліпшити становище компаній-експортерів. За минулий рік курс євро і так впав до рекордно низького рівня за останні одинадцять років — 1,146 долара за євро. За дослідженням банку Goldman Sachs, за два роки вартість долара і євро зрівняється, а до початку 2018 року вартість одного євро може становила 90 центів.

До речі, під час фінансової кризи 2008-2009 років схожу програму запроваджували і у США. Держава викуповувала облігації за додатково емітовані гроші — таким чином додаткові долари вливали в економіку. Ці кошти мали йти на кредитування реального сектору економіки, який, своєю чергою, мав стимулювати бізнес створювати додаткові робочі місця. Зменшення кількості безробітних означає, що з’являється більше купівельноспроможних людей. Звичайно, вони витрачають гроші на товари і послуги. Таким чином пожвавлюється торгівля. Більший попит — більше виробництво — більше грошей в економіці. Однак на ділі ця теорія спрацьовує не завжди. У США ефект від збільшення грошової маси був, хоч і не такий помітний, як того очікували у Федеральній резервній службі та міністерстві фінансів. В Україні ця формула, як бачимо, не працює. Гроші додруковують постійно, а економіка не те що не зростає — вона падає.

“Порівнювати економіку ЄС та України не можна, оскільки це неспівмірні величини, — каже декан фінансово-економічного факультету Інституту банківської справи Віталій Рисін. — У будь-якій країні має бути баланс грошової та товарної маси. Якщо ВВП країни зростає, має бути і зростання грошової маси. Останнім часом курс євро почав падати щодо долара. В ЄС є певні питання, які треба вирішити, — у їхній економіці також не все так добре, як нам може здаватись. Тому й вирішили збільшити грошову масу. Утім, перед тим як випускати в обіг додаткову кількість грошей, треба все прорахувати: на скільки грошова маса має зростати, якими темпами, а головне, на фінансування чого ці гроші підуть. З цим інструментом треба бути дуже обережним”.

Щодо здешевлення курсу євро, яке, без сумніву, продовжуватиметься, то український бізнес його особливо не відчує. За нормальних умов падіння євро могло б не найліпшим чином позначитись на компаніях, які експортують товари до ЄС. “Якщо ж курс євро зрівняє­ться з доларом, то від цього можуть виграти українські компанії, які купують продукцію чи сировину в ЄС. Але все залежить від конт­рактів, адже буває, що навіть між українськими і європейськими компаніями розрахунки відбуваються в доларах, — каже Віталій Рисін. — Утім, для нашого бізнесу важливе не стільки співвідношення євро до долара, як співвідношення гривні до цих валют”.