Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Поки не подолаємо корупції, інвестори в Україну не підуть»

Боротися з корупцією, ввважає міжнародний аудитор Енді Кузіч, допоможуть високі зарплати для чиновників

Аби подолати корупцію, треба почати з підвищення зарплат чиновникам. Для цього хочуть створити недержавний фонд, з якого платитимуть зарплати топ-менеджерам, які підуть на роботу у державні структури. Хто фінансуватиме цей фонд, чому українські компанії не надто активно користуються скасуванням експортних мит у ЄС та як дрібному бізнесу протистояти свавіллю податківців? Про це — у розмові “ВЗ” з директором із розвитку бізнесу компанії “PricewaterhouseCoopers Україна” Енді Кузічем (на фото) під час ХІV Міжнародного економічного форуму.

— Енді, ви працюєте в одній з найбільших аудиторських компаній світу. Як аудитор добре розумієте, у якому становищі український бізнес. Чи витримають наші компанії конкуренцію з міжнародними, коли Угода про асоціацію з ЄС запрацює?

— Тут, на форумі, представник ЄС Філіп Кюссон заявив, що Європа вже повністю відкрита для українського бізнесу. Іноді складається враження, що не всі українські бізнесмени це зрозуміли. Зацитую цифри, які озвучив Філіп: 95% товарних позицій можемо експортувати повністю без мита і без квот. Лише 5% товарів мають квоти. Але досі 80% з квот на цей рік не використані! Виробникам достатньо зайти на сайт Євросоюзу, який підтримує експорт. Там є усі коди, усі позиції, вся інформація, яку повинен знати потенційний експортер. Вона у вільному доступі. Але український бізнес не звик сам пробивати собі дорогу, він звик чогось очікувати від уряду. Пора зрозуміти, що у цій ситуації головне, аби уряд не заважав. Бізнес сам повинен вирішувати свою долю.

Чому такі країни, як США, дуже успішні? Там бізнесмен сам пробиває собі шлях. Якщо для цього потрібно якесь рішення влади, він його вимагає, а не чекає, поки влада сама додумається. Українцям треба брати приклад. Зараз влада готова сприймати побажання бізнесу, адже без бізнесу нема майбутнього. Бізнес платить податки, а за рахунок податків платять пенсії. Тому і бізнес, і влада мають спільні інтереси. Україні не вистачає малого та середнього бізнесу. Це треба змінювати. Є приклад Польщі, Німеччини. Там дуже великий сегмент дрібного та середнього бізенсу, і це дозволяє країнам розвиватись. Тут поки що люди бояться розкручувати свою справу. Вдало зауважив представник Nestle Геннадій Радченко: якщо бізнес хоче чесної влади, йому також пора працювати чесно, пора платити податки, пора не давати хабарів.

— Великий бізнес може дозволити собі працювати “набіло”. Але це непросто для дрібного бізнесу, який не має штату бухгалтерів та юристів, що можуть воювати з чиновниками та податківцями...

— Малому та середньому бізнесу треба об’єднуватись. У Львові є клуб малого та середнього бізнесу, який об’єднує близько 500 підприємців. На мій погляд, дуже важливо, аби такі місцеві бізнес-асоціації створили службу юридичної підтримки своїх членів. Дрібний бізнесмен сам цього не потягне, боротися треба разом.

— Цього року в Україні маємо рекордний обвал гривні. Це дає додаткові переваги вітчизняним виробникам. Чи можна сподіватись, що великі міжнародні компанії переноситимуть виробництво в Україну, — адже і без того дешева робоча сила стала ще дешевшою?

— Теоретично — так. Практично — ні. Поки українська судова система не працюватиме прозоро, аби захищати інтереси інвестора, він боятиметься сюди йти. Інвестори мають вибір. Європеєць може вкладати в Аргентину, у Чилі, в Австралію. Йому важливо, аби гроші, які він вклав, повернулись. Якщо хочемо залучити інвестиції і розповідаємо, як все буде класно — це вже не працює. Інвестори знають багато неприємних історій з нашими судами, з рейдерством. Поки не буде подолана корупція у всіх сферах, залучити сюди інвестора нереально.

— За які реформи новий уряд має взятись насамперед?

— Треба боротись з корупцією. У всьому світі, де найнижчі зарплати на митниці, у фіскальних органах, на державній службі, там найбільша корупція. Людина, яка мало заробляє, вимушена шукати інший дохід — корупційний. Тому один з напрямів боротьби з корупцією — збільшення зарплати чесним чиновникам та контроль за виконанням поставлених завдань. Треба сфокусуватись на боротьбі з корупцією, але справжній боротьбі, а не показовій. Поки цього не буде — не буде й інших реформ.

— Ви казали, що треба створити фонд оплати плаці чиновникам. Хто його має створити і як це діятиме?

— Цей фонд уже на стадії розробки законодавства. Цим якраз займаються компанії PwC та Deloitte, плюс низка юридичних компаній. Ініціативна волонтерська група разом із адміністрацією президента. Фонд має бути незалежний — недержавний. Керівниками будуть топ-менеджери, які мають незаплямовану репутацію. Фонд оплати праці чиновникам залучатиме інвестування від міжнародних та місцевих донорів. Основна мета — сприяти пошуку нових держслужбовців та платити їм гідну зарплату. Але при цьому встановлювати показники успішності. Щоб чиновник розумів, яке його завдання. Такий фонд уже працював у Грузії.

— Фонд матиме право рекомендувати на посади певних кандидатів?

— Фонд буде проводити відбір. Наприклад, вони відбирають кілька осіб, які, за їхньою оцінкою, відповідають потрібним критеріям, та подають той список відповідній державній установі. А уже саме міністерство чи держагентство прийматиме рішення, кого з них взяти на роботу. Було питання: а якщо у міністерстві не захочуть приймати когось з рекомендованих фондом, а візьмуть свого кандидата, що тоді? Міністерство може взяти свого кандидата, але тоді фонд не платитиме йому зарплати. Фонд платитиме лише чесним професіоналам.

Посади міністрів та заступників міністрів розподіляють в основному за політичними показниками, в тому числі й квотами. Але наступний рівень, начальники департаментів, — те, на чому хочемо сфокусуватись, адже це виконавці, які працюють постійно. Хочеться, аби там були найкращі фахівці.

— Чи є у Британії показник, за яким визначають оптимальну кількість чиновників — відносно кількості платників податків? Часом виглядає, що на кожного платника податків у нас по чиновнику...

— В Україні і справді є питання щодо чисельності співробітників державних установ. Нещодавно читав статистику НБУ. Якщо порівнювати центральні банки Великої Британії та України, то в нас співвідношення співробітників до населення приблизно у 10 разів більше, ніж у Британії. Виникає питання: а чому в Україні потрібно вдесятеро більше людей, аби конт­ролювати банки? Це питання ефективності роботи. Треба перевірити усі державні установи і перебудувати їх.

Схожі новини