Україна перетворилась на фінансову піраміду

Поки нам розповідають про стабільність та “пакращєння”, а голова Нацбанку щиро дивується, навіщо українці скуповують валюту, країна наближається до економічного колапсу. Протягом останнього тижня відразу два міжнародні рейтингові агентства — Standard & Poor’s та Moody’s — знизили кредитні рейтинги країни України до рівня В3 та залишили негативний прогноз. Цей рейтинг означає, що Україну перестали вважати надійним позичальником, а її цінні папери перетворюються на «сміття», яким можуть зацікавитись лише спекулянти. Українська влада вдала, що її ці рейтинги не стосуються, хоча у будь-якій іншій країні це уже б викликало переполох.

Те, ЩО В КРАЇНІ далеко не все гаразд, не в змозі приховати навіть офіційна статистика. Держстат рапортує про зростання дефіциту торговельного балансу до 12,8 мільярда доларів. Нацбанк натомість повідомляє, що золотовалютні резерви скоротились до 25,3 мільярда (на 20% від початку року, або на 6,44 млрд.). Такий розмір резервів — критичний для країни з таким великим імпортом. У МВФ вважають, що обсяг резервів має покривати обсяг тримісячного імпорту країни. Натомість у нас до кінця року резервів вистачить, лише на 2,6 місяця імпорту, прогнозують у Міжнародному валютному фонді. Тим не менше голова НБУ Сергій Арбузов вважає, що до кінця року вони зможуть наростити золотовалютні резерви, оскільки набув чинності закон про обов’язковий продаж частини валютної виручки експортерів. Крім того, у Нацбанку надалі наполягають на введенні 10% податку з продажу валюти та попереджають, що з 1 січня паспортні дані вимагатимуть і з тих, хто купує валюту, і з тих, хто продає. Тобто в НБУ дали зрозуміти: якщо раніше вони рятували гривню, продаючи на міжбанку долари з золотовалютних резервів, то тепер курс триматимуть за рахунок адміністративних обмежень. Схоже, не за горами час, коли українців почнуть переслідувати за валютні заощадження під матрацами. А що? Це теж врятує курс.

При цьому всьому Арбузов сподівається, що уже наступного року вони зможуть відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Попри те, що парламент прийняв закон про бюджет, який знехтував усіма вимогами МВФ (один дефіцит у 50 мільярдів гривень чого вартий), у владі сподіваються, що фонд погодиться відкрити чергову кредитну лінію для України. Експерти не сумніваються, що влада вестиме переговори про виділення кредитів по всіх фронтах — адже рекордний дефіцит бюджету треба за рахунок чогось покривати.

“У країні все йде до краху. Золотовалютні резерви витрачають, аби втримати вартість гривні. Якщо гривню не вдасться втримати — буде велика інфляція. Як довго курс гривні триматимуть, залежить від того, як працюватиме новий парламент. Зрозуміло, що резерви Нацбанку не безмежні, тому якщо попит на валюту не зменшуватиметься, їх вистачить ще на півроку, — каже аналітик Forex Finance Consulting Тарас Борейко. — Зараз тривають переговори з Китаєм щодо виділення кредиту. Якщо Китай дасть нам позику, не доведеться витрачати стільки коштів з резервів. Щодо МВФ, то, думаю, наступного року співпрацю таки відновлять, але наразі рано говорити про точні суми та відсотки. Ми зараз у такій ситуації, коли країні потрібні гроші, аби розрахуватись за гроші, які вона взяла раніше. Без нових боргів ми не можемо віддавати старих”. Тобто фактично країна перетворилась на фінансову піраміду. Такий собі МММ, про який всі знають, що він лусне. Питання лише у тому, коли...

У тому, що кошти МВФ Україні потрібні не стільки для стабілізації ситуації в економіці, скільки для обслуговування боргів, переконаний і аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук. От тільки що стосується курсу гривні, експерт оптимістичніший. “Такий попит на валюту, який був восени, не може довго зберігатись. Максимум три-чотири місяці, далі він скорочується, навіть якщо для цього нічого не робити, — у людей просто закінчується гривня, яку можна витратити на придбання валюти. Тому надалі в НБУ не буде потреби витрачати стільки коштів з резервів, — каже Віталій Кравчук. — Навряд чи реально утримувати курс на такому ж рівні як зараз, але, гадаю, на початку наступного року він знизиться десь на 5%”. За словами аналітика, зростання дефіциту торговельного балансу для країни не є критичним, якщо збільшуються зовнішні запозичення, обсяг іноземних інвестицій, грошові перекази з-за кордону тощо. Але у тому-то й проблема, що при зниженні кредитних рейтингів та й загалом репутації України (у тому числі й репутації перших осіб), очікувати, що сюди пі-дуть інвестиції, не варто. А запозичення, якщо й даватимуть, то під високі відсотки. Адже чим гірший кредитний рейтинг країни чи компанії, тим дорожче їй обходяться позики. Це як кредит без довідки про доходи — чим менше банк впевнений, що людина вчасно розраховуватиметься з боргами, тим більші відсотки дере з позичальника.

116 мільярдів гривень

Стільки Україна витратить цього року на обслуговування боргів. Тобто майже третя частина доходів бюджету йде на те, щоб повертати старі позики та відсотки за ними.