Від дефолту нас врятує лише кінець світу?

На зарплати освітянам та медикам грошей не вистачає. Державні та комунальні підприємства мають мільйонні борги за електрику, тепло, Інтернет, бо казначейство затримує кошти на рахунках... І ці проблеми вирішувати не збираються. Принаймні на це вказує проект закону про бюджет на наступний рік, який подали до Верховної Ради. Уряд пропонує наступного року зробити ще більшу діру у бюджеті та прогнозує нереальні надходження.

ДОХОДИ державного бюджету України на 2013 рік визначені у сумі 361,51 млрд. гривень (доходи загального фонду держбюджету 315,22 млрд. гривень та доходи спеціального фонду держбюджету — 46,29 млрд.). Видатки передбачено на рівні 410,66 млрд. гривень (363,65 млрд. загального фонду та 47 мільярдів спецфонду). Граничний обсяг дефіциту держбюджету заплановано на рівні 50,4 млрд. гривень. Тобто практично кожна восьма гривня бюджетних коштів буде позиченою.

“Дефіцит бюджету сам собою не страшний, якщо його профінансують. Проблема в тому, що у нас бюджет розраховують на основі цифр, невідомо звідки взятих. Цього року фактично маємо спад економіки, хоча статистика намагається намалювати якесь зростання. Не думаю, що наступного року ситуація покращиться, — каже економічний експерт Ростислав Іщенко. — Вважаю, цей бюджет нереальний для виконання. Якщо торік, цього року проблеми з фінансуванням почались у листопаді-жовтні, то наступного року вони можуть початися уже з січня-лютого. Зараз на казначейських рахунках коштів практично немає, а у перші місяці року маємо традиційний спад ділової активності, а отже, і надходжень до бюджету. Тому саме перші місяці наступного року будуть найважчі, бо невідомо, з яких коштів фінансуватимуться різні соціальні програми”.

Те, що цього року зростання ВВП було суттєво меншим, ніж прогнозували, розраховуючи бюджет (сподівались на 3,9% зростання), визнали навіть в уряді. Попри це, на наступний рік уряд запланував 3,4% зростання ВВП. І саме у тому, що автори закону про бюджет намагаються видавати бажане за дійсне, полягає найбільша загроза. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, саме через те, що у бюджеті закладають більший прогноз зростання ВВП, ніж насправді, не виконується дохідна частина бюджету. Через це впродовж року доводиться збільшувати дефіцит, тобто залазити у ще більші борги, ніж було заплановано на початку.

“Зростання ВВП на 3,4% — показник явно завищений. За нашими оцінками, зростання буде трохи більшим за нуль. І це за оптимістичним сценарієм, — каже директор компанії Da Vinci AG Анатолій Баронін. — Через це реальний дефіцит може виявитись значно більшим, ніж передбачений у законопроекті. Але проблема не в дефіциті. Якби ці кошти спрямовувались на створення нових робочих місць, на збільшення суспільного попиту, це було б виправдано, оскільки стимулювало б пожвавлення економіки. Натомість у нас підвищують фінансування керівного апарату. Цей бюджет, як і попередні, незбалансований, непрорахований. Багато цифр, особливо тих, які стосуються дохідної частини, не відповідають реальному стану речей”.

Деякі депутати та експерти вважають, що цей проект закону про бюджет найвіртуальніший з усіх бюджетів за останні кілька років. Дехто навіть назвав це не проектом бюджету, а купою паперів, не пов’язаних між собою. “Це проект безвідповідального популізму, а не бюджету. Таке враження, що вони насправді вірять в кінець світу і взагалі не збираються працювати наступного року. Кожного разу такі бюджети вбивають країну, і найстрашніше, що ми не хочемо змінювати сов-депівські підходи до їх формування. Бо коли ми збираємо кошти в центр і розподіляємо їх в ручному режимі — місцеві громади не мають жодної перспективи розвитку”, — написав на своїй сторінці у Facebook екс-глава МНС Віктор Балога.

Розкритикували проект бюд-жету і в головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. Там теж не повірили надто оптимістичним макропоказникам та прогнозам надходжень до бюджету. Зокрема парламентські експерти не вірять, що у наступному році можна буде отримати 10,9 млрд. гривень від приватизації. Але проблема не в тому, що цифри у бюджеті беруть зі стелі, а в тому, що через бездарно зведений бюджет мільйони працівників бюджетної сфери та соціально незахищених українців можуть залишитись без засобів до існування. Адже так звані захищені статті бюджету — захищені лише на папері. Навіть зараз, коли вчителі та лікарі переживають, чи отримають вчасно зарплату, можновладці викидають мільйони на альтанки та купують зимові шини для прем’єра по 26 тисяч гривень за штуку. Тобто одна шина коштує стільки, скільки пересічний українець отримує за рік.

Що нового у новому бюджеті?

— Бюджет розраховувався, виходячи з курсу 8,5 гривні за долар. Тобто уряд очікує девальвації гривні.

— Починаючи з січня цього року, підприємства сплачуватимуть податок на прибуток авансом.

— За наступний рік мінімальна зарплата зросте з 1147 гривень (з 1 січня) до 1218 гривень (на 1 грудня 2013 р.). Мінімальна пенсія збільшиться з 894 до 949 гривень.