Україна без російського газу? Це реально!
«Нафтогаз» купує дешевший газ у Німеччині. «Газпром» погрожує судом/
Кілька років тому українці швидше повірили б, що Дніпро поверне хвилі з півдня на північ, ніж у те, що газ буде йти з Німеччини через Польщу в Україну, а не навпаки. Однак з 1 листопада Україна почала отримувати газ з Німеччини. Поки що обсяги поставок незначні, але німецький концерн RWE Supply & Trading поширив заяву про те, що підписав рамкову угоду на постачання в Україну до п’яти мільярдів кубометрів газу до травня 2013 року. Але й це не межа.
У Міненерго планують прокачувати у реверсному режимі до 12 мільярдів кубометрів газу на рік. Для цього мають збільшити технічні можливості насосних станцій на кордоні України та Польщі.
У Міненерго підрахували, що імпорт кожного мільярда кубометрів газу Німеччини дає економію приблизно у 30 мільйонів доларів, оскільки німецький газ обходиться в середньому у 360 доларів за тисячу кубометрів, тоді як “брати росіяни” деруть уже по 430 доларів. Україна — чи не єдина, кому “Газпром” не погодився знизити ціну на газ. Тепер російський монополіст панікує, оскільки в Росії аж ніяк не очікували, що Україна таки почне качати газ у реверсному режимі. Адже спочатку планувалось, що газ з Німеччини до України піде через Словаччину, а не через Польщу. Утім, Словаччина не змогла виступити транзитером — начебто з технічних причин. Насправді ж експерти вважають, що Словаччина відмовилась транспортувати газ з Німеччини в Україну через тиск “Газпрому”. Тепер “Газпром” погрожує “Нафтогазу” судом.
«Україна й без того не вибирає весь обсяг російського газу, передбачений контрактом. Раніше нам казали, що це відбувається внаслідок зниження споживання газу через проблеми в українській економіці. Зараз же з’ясовується, що, не виконавши контракт з нами, «Нафтогаз» шукає обсяги на стороні. Це неприйнятно», — заявило джерело в «Газпромі». «Якщо ключовий для нас український ринок буде скорочуватися такими темпами, ми не виключаємо можливості оскаржити навіть нинішнє скорочення закупівель у суді», — начебто заявили у “Газпромі”. Їхнє невдоволення зрозуміле, адже практично усі європейські країни скорочують обсяги поставок газпромівського газу, а тут ще й чутки з українського Міненерго, що уже до кінця 2013 року Україна може поставити з Європи до 8 млрд. куб. м газу, скоротивши при цьому з 27,5 до 19,5 млрд. куб. м поставки з Росії. А якщо ще й LNG-термінал добудують (це ще 5 млрд. куб. м на рік) і почнуть добувати сланцевий газ, то українці взагалі можуть відмовитись від російського газу... Що тоді “Газпром” робитиме? У банки буде своє блакитне паливо закатувати? Найбільше у Європі підземне сховище газу також на території України...
Утім, сланцевий газ та термінал для зрідженого газу — наразі лише блакитні мрії України. На ділі маємо газові угоди, які “Нафтогазу” виконати нереально і розірвати годі.
“Газпром” має потенційну можливість подати до суду. Більше того, контракти прописані таким чином, що “Газпром” має можливість його виграти, особливо з огляду на те, що європейці бояться “Газпрому”. Тому, як на мене, з ним краще домовлятися, ніж судитися, — каже експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський. — Борг за невідібраний газ над нами висить як дамоклів меч. Але у будь-якому разі контракт з німецьким концерном RWE, а це дуже потужна компанія, позитив для нас. І це дасть нам можливість формувати аргументи при формуванні чергових угод. А чинні контракти доведеться виконувати”.
На думку експерта, Україна і так невиправдано довго зволікає з будівництвом терміналу для зрідженого газу. А поки увесь світ уже активно видобуває сланцевий газ, у нас все ще тривають дискусії, а чи потрібно його видобувати. “Вперше про будівництво LNG-терміналу заговорили ще у 2006 році і навіть підписали попередню угоду з Казахстаном, але потім все затихло. Тепер проект будівництва терміналу уже два з половиною роки топчеться на одному місці”, — каже Богдан Соколовський.
Будівництвом LNG-терміналу в Одеській області начебто зацікавились корейська компанія Kogas, американська Excelerete Energy і одна з катарських компаній. Голова координаційної ради на-ціонального проекту «LNG-термінал» Віталій Дем’янюк повідомив, що тривають переговори з вісьмома компаніями про постачання газу на майбутній термінал. Будівництво LNG-терміналу в Україні розділене на два етапи. На першому етапі (його планують запустити у 2016 році) буде задіяно судно-термінал потужністю п’ять млрд. куб. м газу на рік. На другому етапі (запуск — 2018 рік) буде побудовано наземний термінал потужністю 10 млрд. куб. м газу на рік. Таким чином до 2019 року, коли закінчиться термін газових угод з “Газпромом”, в України взагалі може зникнути потреба імпортувати природний газ з Росії.
А тим часом...
Литва, яка теж ніяк не може домогтися знижки на газ від “Газпрому”, хоче взагалі відмовитись від його послуг. Прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс повідомив про початок партнерства з американською Chevron щодо розробки родовищ сланцевого газу. Директор державної геологічної служби Йонас Саткунас зауважив, що всього в Литві можна видобути близько 100 млрд. кубометрів сланцевого газу, що дозволить майже 50 років не залежати від монополії “Газпрому”. Наразі Литва, так само, як і Україна, не може скорочувати обсяги закупівель природного газу, оскільки також має довгостроковий контракт на умовах take-or-pay (бери або плати). Утім, і цей козир в руках “Газпрому” опинився під питанням. Нещодавно Міжнародний арбітражний суд Федеральної палати економіки Відня відхилив позов «Газпром експорту» до чеської RWE Transgas про відшкодування понад $ 500 млн. авансових платежів. Суд підтвердив, що RWE Transgas може в рамках довгострокового контракту на постачання газу знижувати обсяг відібраного палива. З огляду на це, не дивно, що “Газпром” не поспішає подавати позов проти “Нафтогазу”.
