На Великдень проситимемо в Бога миру

Цьогорічний Великдень святкуватимемо у непрості воєнні часи

Тому, якщо зможете зібрати кошик і піти до церкви, покладіть у нього кілька крашанок, зварених у цибулинні, невелику пасочку, шматочок ковбаси, грудочку сиру, корінець хрону і сільничку.

Найголовнішими є яйця і великодній хліб. У давнину страви на освячення носили у хустках, обрусах (скатертинах) чи бесагах (подорожніх мішках), у спеціальній посудині «коріннику» або у великих дерев’яних мисках-неньках. Згодом до церкви почали ходити з плетеним з лози кошиком. І тоді, і зараз у кошик кладуть традиційні продукти, кожен з яких має символічне значення, сакральний зміст якого варто знати.

Паска – символізує хліб, який Христос переломив напередодні страти і роздав своїм учням. Це символ небесного царства і воскресіння для всіх, хто увірував у Христа. А солодка, бо символізує радість життя із Богом. Колись розміри паски залежали від статку господаря: що більша, то краще. Вважалось, якщо паска вдалася висока — наступний рік буде щасливий, у здоров’ї. Коли запала – то хтось із рідні може померти.

Випікають паски в Чистий четвер або суботу, обов’язковою умовою є світлі думки, добрий настрій, усмішки та любов. Якщо у нинішні часи немає можливості самостійно приготувати паску, можете придбати її у магазині.

Писанки і крашанки символізують Всесвіт, нове життя і відродження. Першу освячену крашанку розрізають на стільки частин, скільки членів сім’ї у родині.

Нині все частіше до церкви несуть писанки, крашанки, розмальовані яйця, з наклейками і без – це данина моді, але церква не забороняє.

Сир і масло – зв’язок людей та Ісуса Христа, ніжність та жертовність Бога. Сир і масло – це ще й символи достатку, ситого життя, удачі у справах. Ці продукти кладуть у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик. На Галичині освяченим маслом натирали голову, щоб не боліла.

Ковбаса і шинка вказують на годоване теля, яке звелів заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, щасливого сімейного життя та поповнення сім’ї. Залежно від регіональних традицій, у великодній кошик кладуть і сало, підчеревок та паштети, але все ж таки найчастіше домашню буженину. Великий шматок м’яса завчасно маринують у суміші спецій та ароматних трав і запікають до рум’яної скоринки. Освятити достатньо невеликого шматочка.

Хрін є символом незламності духу. Вважають, що корінець хрону (або приправа з нього) у великодньому кошику символізує муки, які переніс Ісус Христос на Голгофі. Щоб люди не забували біль та страждання, через які Йому довелося пройти, треба неодмінно покласти в кошик щось гірке, зазвичай – хрін. У народі кажуть, що він відганяє нечисту силу. Колись цілий корінець хрону клали у кошик, щоб продовжити дітородну функцію чоловіка.

Сіль – символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує зв’язок між Богом і народом. Під час Нагірної проповіді Ісус називає учнів сіллю землі: «Ви — сіль землі», — сказав свого часу Ісус Христос (Мф. 5:13). Свячену на Великдень сіль колись вважали помічним засобом проти лихого: нею обсипали хату, брали зі собою в далеку дорогу. А ще сіль вживали від пристріту й болю в животі.

Напередодні свята готують великодню четвергову сіль, яку варто взяти до церкви на освячення. Така сіль має цілющі властивості й оберігатиме впродовж усього року.

У пасхальному кошику також ще можуть бути мак та пшоно. У Центральній Україні ще святили просо, пиріжки з капустою, печінкою. А у Західній — вареного або засмаженого півня. За повір’ям, саме він перший сповістив людям, що Христос Воскрес із мертвих.

Кошик прикрашають зеленню, наприклад, барвінком, миртом, самшитом (бушпаном, буксом, букшпаном) - це символізує вічне життя та безсмертя, та накривають вишитим рушником.

Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічності, бо це процес, який можна продовжувати безконечно. Вважають, що нитки, якими створюється малюнок на канві, пов’язані з долею вишивальниці, її життям, любов’ю, вірою, тому й накривати паски рушником власної роботи – це гарний знак.

Обов’язково до церкви беруть свічку, яка нагадує про Ісуса, який є Світлом для світу.

Не забудьте освятити трохи більше їжі, ніж планували, - залишивши її у церкві для воїнів, що захищають Україну.

Не можна освячувати алкоголь. Не можна приносити до церкви кров’яну ковбасу. Також під заборону потрапляють гроші, ключі, прикраси та інші матеріальні цінності.

Слід запам’ятати – освячені продукти не можна викидати. Їх намагаються з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами. Та найголовніше в цей світлий день – пам’ятати, що Великдень - це свято душі.

Схожі новини