«Поділений дім сам у собі не встоїть»
Останнім часом почастішало розмов про візію майбутнього, розмірковувань про те, чому ми воюємо, які у нас цілі в цій війні, як нам її завершити. І, як на мене, тут важливо слухати і чути тих, хто безпосередньо впливає на це рішення та хід переговорів
Тому з цікавістю послухав спікерів Безпекового Форуму, який є багаторічним майданчиком обміну думок та позицій з важливих для країни питань.
Серед українських топспікерів окреме місце займав виступ Буданова. Не перший раз слухаю Буданова — і кожного разу це цікаво. Звісно, він не завжди каже приємні речі, не завжди в силу посади може дати пряму відповідь. Але принаймні це завжди чесно і по суті.
Буданов вже з перших слів наголошував на візії майбутньої архітектури безпеки. Що буде після війни, як нам не допустити ймовірності її повторення. Його тези, очевидно, не всім мали сподобатись. Адже він малював не прекрасну картинку, "де настане вічний мир, і ми станемо жити так, як раніше." А порушував питання, як нам всім разом зробити таку конфігурацію, за якої повторення подібного стане нереальним. І яке місце в новій системі колективної безпеки кожного з нас. Від чиновника та політика до ветерана і бізнесмена. І, звісно, до кожного громадянина. І як це вписати у новий безпековий європейський контур. На мою думку, це головний ключ до всіх подальших дискусій - бо без нової архітектури безпеки жодні домовленості не працюють довше, ніж до першої кризи.
Друга важлива, і не зовсім приємна річ, яку він акцентував - це ставлення до миру. Звісно, ми всі хочемо миру. Але справжній мир настане тільки тоді, коли його умови гарантують безпеку, а не просто фіксують припинення вогню. Хто не вірить — хай подивиться на Близький Схід, де мир та перемиря оголошуються кожні два тижні.
Тому мир без реальних запобіжників — це лише пауза перед новою війною.
І, на мою думку, найнеприємніша, але найчесніша частина виступу про внутрішню стійкість і єдність Як вже писав про це вище, ця частина адресована не союзникам і не ворогу, а нам самим. Буданов прямо сказав: можна отримати хоч мільйон танків і літаків, але якщо всередині країни є роз’єднаність, це не спрацює. Альтернатива єдності - катастрофа і поразка.
Як на мене, дуже відверто і прямо. І я дуже сподіваюсь, що це не просто декларативні заяви, і за цим підуть реальні процеси всередині країни, які будуть направлені на зшиття суспільства та припинення війни всіх проти всіх, яка триває останні декілька років.
І, звісно, чесна розмова про мобілізацію та припинення інформаційної атаки проти ТЦК, про що останнім часом з усіх рупорів закликають військові та ветерани.
Якщо цього не станеться, нас як країну та націю чекає катастрофа, бо як казав Христос «поділений дім сам у собі не встоїть»!