Мислення світового масштабу: раджу до прочитання та усвідомлення, особливо - нашою владою

«1947 року через особливе хвилювання людства щодо нещодавно розробленої атомної бомби Альберт Ейнштейн сказав знамениту фразу: "Я не знаю, якою зброєю буде вестися Третя світова війна, але Четверта світова війна буде вестися палицями та камінням". Саме з цитати цієї розумної людини ми і розпочнемо наш діалог, а саме про те, що Альберт Ейнштейн не знав у далекому 1947 році.

Вважаю, у мене є грандіозна нагода розповісти вам, якою зброєю вже ведеться і буде вестися Третя світова війна, і що ж нам усім робити?»

Далі Залужний наводить основні висновки:

1. У сучасній війні, поле бою стало абсолютно прозорим

Це призвело до створення роботизованої kill zone, глибина якої сьогодні складає не менше 25 кілометрів, а можливість знищувати логістику постійно зростає. І сьогодні вже приводить до неможливості використання так званої тилової зони вглиб аж до 50 кілометрів. Кількість людей, які фізично можуть виконувати завдання в районі бойових дій, мінімальна. Вона і далі постійно зменшується та фактично має тенденцію до заміни на роботів.

2. Майбутні війни – це точно не багатомільйонні мобілізації усього населення

Традиційний підхід до мобілізації у сучасній війні вже абсолютно себе вичерпав. По-перше, саме ця війна, тривала і високо інтенсивна, показала: як не дивно, але найдорожчий ресурс у такій війні є саме людський, бо саме для його відновлення потрібно забагато часу, який буде значно більшим за цикли виробництва .Такий ресурс просто неможливо швидко замінити на полі бою.

По-друге, виходячи з того, що поле бою стало прозорим та контролюється в автоматичному режимі роботами, вірогідність виживання саме людини вже не залежить від якості її підготовки і веде до неминучих втрат, що вимагає дистанціювання людини від цієї kill zone.

По-третє, саме наш досвід також підтверджує, що питання мобілізації є чутливим та одним з таких, що впливає на стійкість суспільства у війні на виснаження та на його готовність підтримувати таку війну. Тому й росія не оголошує мобілізацію, якою інколи нас лякають. Для росії воювати найманцями та добровольцями і воювати примусово мобілізованими – це різні війни, і політичні наслідки у таких війнах різні. А отже – майбутні війни це точно не багатомільйонні мобілізації усього населення.

3. Зі збільшенням технологічності поля бою саме людина стає на ньому найдефіцитнішим і єдиним принципово невідновлюваним ресурсом

4. Безпека в епоху нових воєн не гарантується купівлею дорогих і унікальних продуктів

5. Економіка в сукупності з політичною і суспільною готовністю стає кров'ю війни

А що ж означає, мобілізувати або перевести економіку на військовий стан? Все просто. Зробити так, щоб внаслідок проведеного комплексу заходів планування військового виробництва стало частиною планування військових операцій і не залежало від зовнішніх поставок. Традиційні оборонно-промислові моделі – централізовані заводи, довгі ланцюги поставок, жорсткі виробничі цикли вже не підходять до сучасних умов. Окрім того, що вони створюють велику кількість критичних вразливостей, вони майже не спроможні до адаптації до реальних оперативних умов.

6. Централізовані об'єкти (великі теплові електростанції, гідроелектростанції, атомні електростанції, лінії електропередач) перетворюються на "ахіллесову п'яту" національної безпеки під час війни

Якщо ворог знищує кілька ключових вузлів, цілі регіони занурюються в темряву. Отже, енергетична безпека нерозривно пов'язана не тільки зі стійкістю економіки під час війни, а й стає частиною національної безпеки. Захист енергетичних об'єктів стає таким же важливим, як і захист територій.

7. Ядерна зброя більше не є беззаперечним інструментом стримування, а перетворюється переважно на засіб політичного шантажу та психологічного тиску. У війні на виснаження вирішальними стають економіка, технології та стійкість держави, а не сама наявність «кнопки»

8. Ракети залишаються активним, але дедалі більш економічним інструментом тиску – вони перетворюються з суто військової зброї на засіб виснаження, спрямований передусім проти економіки та інфраструктури

Водночас їхня обмежена кількість і висока вартість роблять цей ресурс прогнозованим, а за правильної тактики ППО – таким, що може бути нейтралізований і навіть стати елементом неядерного стримування.

9. Літаки

Бойова авіація зберігає свою роль, але вже не як інструмент домінування в небі, а як дорога платформа для застосування озброєння поза зоною ураження ППО. Висока вартість літаків і ризик їх втрати формують власну «kill zone» для пілотованої авіації, тому прорив оборони дедалі більше досягається не повітряними боями, а виснаженням систем ППО іншими, дешевшими засобами.

Валерій Залужний фактично каже: світ уже вступив у Третю світову війну нового типу - війну технологій, економік і виснаження, де людина стає найціннішим ресурсом, поле бою є прозорим, а перемогу визначає не кількість солдатів чи дорогих платформ, а здатність держави адаптуватися, виробляти, захищати свою енергетику й зберігати суспільну стійкість.

Джерело