Переговорний тупик: росія, України та США
Останніми днями ми бачимо згущення російської істерії навколо «духу Анкориджа». Судячи з усього, це повʼязано з кількома речами
- Відсутність можливості (бажання) у Трампа остаточно натиснути на Україну та ЄС;
- «Бунт» частини європейців, які починають рухатися в сторону затягування війни і відбудови власних ВПК та армій;
- Бажання завершити війну вже зараз.
Заміна керівника переговорної групи - це не лише пониження статусу. Судячи з усього, новий раунд переговорів може бути про статус російської мови та церкви, і нам варто чекати нових інформаційних провокацій. Це не обовʼязково, але існує висока вірогідність.
Нинішня ситуація є патовою з переговорної точки зору. А тому, якщо не станеться чогось екстраординарного, ці переговори приречені на провал.
Окремо хочу зупинитися на економічній складовій. російська економіка перебуває в передкризому стані, а не на грані колапсу чи дефолту. 2026 рік вони проходять відносно спокійно. Проблеми в рф розпочнуться лише за трьох умов (якщо росія продовжить жити в логіці міцного рубля, війна ітиме в нинішній інтенсивності, і якщо тривалий час ціна російської нафти буде низькою). За наявності всіх цих пунктів криза в російській економіці наступить приблизно в середині 2027 року.
І наостанок трохи статистики для адептів і секти розвалу росії. Centre for Research on Energy and Clean Air (Фінляндія) дав зведену статистику по експорту російської нафти. В червні росія експортувала 7,15 млн барелів за добу, в грудні - 5,54, в лютому 5,95 млн. барелів. Тобто зараз росія має мінус мільйон барелів або мінус приблизно 14-15%. Це неприємно, але явно не смертельно.