Який дідько печений - такий і варений
Іноді в мережах трапляється порівняння (а то й ототожнення) наших часів з часами Другої світової війни. І, відповідно, порівняння нас з нашими бабами-прабабами, дідами-прадідами та їхнім життям на ту епоху
Минулого тижня на сільському Іркліївському базарі я нарахував 32 види ковбаси і 20 видів різного сиру!
Моя баба під час тої війни пекла оладки з кропиви та хліб з лободи. Нині лобода модно зветься амарантом і входить до елітарної кухні, а оладки з кропиви пече Клопотенко в інтернеті. Не з нужди, а для розваги.
Я про те, що подібні порівняння - не релевантні. Інший світ, інші часи, інші умови й можливості життя і виживання. Не варто це порівнювати.
Десь днями читав, що сучасна людина двісті років тому не дожила б і до обіду.
Тільки ворог - той самий. Хоч і різний. Бо українцям, за обох варіантів розвитку подій на ті часи, йшлося про неволю і окупацію. Як то кажуть, який дідько печений - такий і варений.