Звіт ЮНЕСКО: світ переживає утиски свободи слова і загрози безпеці журналістів

Це має негативний вплив на важливу роль журналістики у захисті громадянського простору та сприянні миру.

У звіті ЮНЕСКО констатується, що глобальний індекс свободи слова в світі між 2012 і 2024 роками знизився на 10%, зафіксувавши історичне падіння;самоцензура серед журналістів зросла на 63%, стаючи новою нормою; урядові обмеження щодо медіа зросли на 48%, зокрема - цифрове спостереження та обмеження в умовах війни; тільки в період між 2022 і 2025 роками було вбито 185 журналістів, що на 67% більше порівняно з попереднім періодом.

У дослідженні вказано, що історичне падіння глобального індексу свободи слова можна порівняти лише з Першою світовою війною, прелюдією до Другої світової війни та періодом холодної війни кінця 1970-х років. Цей спад зберігається, незважаючи на зусилля щодо зміцнення життєздатності медіа, дедалі більше визнання громадського радіо та підвищення стійкості журналістських розслідувань, йдеться в релізі.

У період з 2012 року самоцензура в світі зростає приблизно на 5% на рік. Журналісти змушені дедалі частіше відмовлятися від висвітлення корупції, порушення прав людини та шкоди довкіллю.

У світі з’явилися нові складні форми загроз — фізичними, цифровими, правовими й економічними. Причому непропорційно страждають жінки-журналістки: 75% з них зазнають онлайн-насильства. Дослідженням між 2009 і 2023 роками зафіксовано 749 нападів на журналістів, які висвітлюють екологічні питання. 

Зумисна дезінформація та генеративний штучний інтелект негативно змінюють журналістику та публічний дискурс, особливо під час виборів. Вони посилюють дезінформацію та неправдиву інформацію, підривають цілісність інформації та дестабілізують медіа.

У світі продовжує руйнуватися економічна стійкість журналістики. За даними дослідження три цифрові платформи зараз контролюють 50% світових рекламних доходів, тоді як надійні, професійні медіа борються за виживання.

Україна сьогодні, а також її медіасфера за воєнного стану, являє собою унікальний випадок в світовій практиці, зазначає інформаційна служба НСЖУ. З одного боку, коли почалася війна, постраждали й медіа на територіях, не окупованих росією. Президент України Володимир Зеленський запровадив воєнний стан, обмеживши поширення інформації, яка розкриває військові позиції, переміщення військ або слабкі місця в системі безпеки, переконана Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України. З іншого боку, українські медіа залишаються значною мірою незалежними, попри обмеження, і часто публікують матеріали, що кидають виклик урядовим заявам.

«Кількість і свобода онлайн-медіа, як і інших медіа в Україні, дуже вражають для країни у стані війни, — розповів у телефонному інтерв’ю Вільям Тейлор, колишній посол США в Україні. – Існують незалежні, живі медіа, що публікують матеріали, які не завжди вітаються урядом».

Обмеження, як заявили українські посадові особи, є необхідними для підтримання національної безпеки. Вони кажуть, що оприлюднення деякої інформації поставило б під загрозу військових або розкрило оперативну та закупівельну інформацію, сказала Кущ.

Кущ визнає, що є випадки, коли таке обмеження має сенс. Проте вона попереджає, що широкомасштабне приховування важливої інформації може сприяти корупції. «Іноді це має сенс, — сказала вона. – Але іноді це приховує корупцію».

Кущ навела як приклад скандал із дорогою закупівлею продуктів харчування в Міністерстві оборони. Журналісти виявили контракти із завищеними цінами, що викликало публічне обурення й змусило чиновників ужити заходів. Завищені ціни дозволили чиновникам Міністерства оборони та комерційним постачальникам привласнювати надлишки, за даними The Kyiv Independent. 

«Після того, як журналісти розслідували завищені ціни на продукти для армії, парламент ухвалив спеціальний закон, і частина цієї інформації знову стала відкритою», — сказала Кущ.

На думку аналітиків, Україна має дві окремі інформаційні системи. Україна існує як «сукупність різних просторів, які стикаються з дуже різними видами реальності», — сказав Пьотр Косіцький, асоційований професор історії в Університеті Меріленду.

Інформація, що поширюється в неокупованій Україні, є «надзвичайно відкритою», керованою «знизу вгору українцями» через цифрові платформи й місцеве висвітлення, сказав він. Відкрите висвітлення політичних дискусій, військової тактики й урядових рішень продовжується, демонструючи навмисну спробу української держави «не бути як Росія».

Неокупована Україна розвинулася в «надзвичайний інкубатор певної форми свободи преси», — сказав він.

Тим часом росія сформувала свою унікальну модель медійних репресій. Масштаб небезпеки для журналістів підкреслюється останньою оцінкою війни від «Репортерів без кордонів»: 13 журналістів убито російськими силами, щонайменше 47 поранено та 18 українських журналістів ув’язнено Росією.

Жанна Кисельова, головна редакторка місцевої газети «Каховська зоря», є єдиною журналісткою, офіційно зареєстрованою яка зникла безвісти. москва не надала жодної інформації щодо місця її перебування.

Багато редакцій визнали занадто важким справлятися з втомою та психологічним впливом перебування на передовій і відкликали своїх журналістів, сказала Браха. Загроза різко зросла, коли росія почала використовувати безпілотні бойові дрони для нападу на репортерів поблизу фронту.

«Робота на передовій зараз справді небезпечна, — сказала вона. – Втома та психологічний вплив репортажів із передової пояснюють, чому більшість убивств журналістів сталися впродовж перших тижнів і місяців війни». У серпні 2023 року Анастасію Глуховську, іншу журналістку, захопили російські сили. CPJ вважає, що вона утримується у в’язниці в таганрозі – російській установі, де у 2024 році вбили журналістку Вікторію Рощину.

Після того, як тіло Рощиної врешті доставили в Україну, розтин показав, що вона зазнала значних травм, за даними Important Stories, незалежного російського журналістського видання в екзилі, та Forbidden Stories, французької дослідницької групи.На тілі виявили «численні ознаки тортур і жорстокого поводження… включно з саднами й крововиливами… зламане ребро, травми шиї та можливі сліди ураження електричним струмом на ступнях», за даними видань. За даними джерела, близького до розслідування, яке спілкувалося зі медіа, у тілі Рощиної також «бракувало деяких органів: очних яблук, мозку, частини гортані, а під’язикову кістку було зламано».

Загалом проти журналістів та медіа з початку повномасштабного вторгнення в Україну – а це 3 роки й 10 місяців – росія скоїла 870 злочинів. Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ) за даними Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що ІМІ здійснює з першого дня вторгнення рф в Україну. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загинув 121 медійник, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків,  йдеться у повідомленні ІМІ.

ІМІ звертає увагу на те, що унаслідок російського обстрілу вночі 26 листопада пошкоджено приміщення філії «Суспільне Запоріжжя». «Пошкоджена частина стін будівлі, вибиті вікна. Команда підраховує збитки внаслідок атаки». Окрім того, на днях російський суд засудив до 14 років ув’язнення громадянського журналіста Вілена Темер’янова з окупованого росією Криму. Він був затриманий ще у 2022 році вдома в Джанкойськомурайоні Криму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі. За даними інформаційної служби НСЖУ станом на 17 грудня 2025 року від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили в різних ситуаціях щонайменше 140 медійників.