Переговори у глухому куті: що далі?

Зустріч у Лондоні показала, що ніякої концепції, що робити далі, в Європі не існує. Європа, як максимум, може виділити якісь кошти. Явно недостатні для переламу у війні. Більше того — Європа має глобальну проблему під назвою «безпека», і що з цим робити — європейці не знають.

Тому, схоже, зараз буде рішення із розряду: «Не знаєш, що робити, відклади вирішення питання на потім». У наших реаліях це звучить так: «Війна продовжується, гроші, можливо, будуть».

Європа може розторговувати тільки одним козирем: саме європейцям належить контрольний пакет акцій в санкціях. І повернення росії в світову геополітику неможливе без Європи. Але цей козир з кожним днем стає все слабшим на фоні проблем у самій Європі (включно з ідеями щодо розвалу ЄС) і розвалу попереднього західноцентричного порядку в світі.

Тут дуже показовою є поїздка Макрона в Пекін, яка закінчилася майже ультиматумом. Китай почав «качати свої права», а Європа просто не готова до такого повороту подій. В ЄС досі не готові сприйняти новий світ, де є два гегемони - Китай і США, яким глибоко плювати на питання цінностей. А це тим часом остаточно обнулило той порядок денний, за який так міцно тримається Європа. І в Пекіні, і в Вашингтоні відкрити текстом кажуть: ми хочемо доїти Європу — і за це будемо боротися. Що цьому протиставити — Європа навіть не уявляє собі.

Із негативних моментів я б також окремо виділив те, що Америка та росія близькі до того, щоб виділити двосторонні стосунки в окремий трек, розділивши власні питання і питання миру в Україні.

Подобається це комусь чи не подобається, але питання: «А що далі?» вже почало звучати — і воно стане одним з головних у внутрішньополітичному порядку денному.

Джерело