Арестович – лише верхівка айсберга

Але уривки того, прости Господи, інтерв’ю мимоволі траплялися у стрічці в соцмережах. Особливо – там, де він, як своєрідне підношення, віддає путіну чотири українські області і Крим. І ще про квіти, які він готовий покласти на могили російських солдатів...

Лише цих двох уривків достатньо, аби зрозуміти, навіщо це інтерв’ю було організоване. Припускаю, усі ці жахливо провокативні речі Арестович говорив не з власної волі. Радше за все, куратори з фсб дали відповідні тези, які той творчо обробив і вивалив через посередництво Собчак на широку аудиторію. Це тестове інтерв’ю з метою збурити українське суспільство. Вкотре вкинути в інформаційний простір тези про здачу окупованих територій і проаналізувати, як українці (і не тільки українці) на це відреагують. Чи посилились капітулянтські настрої? А маріонетка Арестович – просто виконавець, якого нікому особливо не шкода. Втім, не виключаю, що, як бонус, йому обіцяли у разі капітуляції України роль головного путінського колаборанта, такого собі новітнього медведчука… Зважаючи на його репутацію, втрачати йому і так немає чого.

Але, повторюю, аналізувати ахінею, яку своїм поганим ротом ніс цей огидний з усякого погляду персонаж, не варто.
А ось поговорити про тих, хто свого часу притягнув цю гидоту в українське інформаційне поле, хто наділив його відповідним статусом, хто дозволив йому досить тривалий час, по суті, бути рупором воюючої країни, дуже навіть варто. Я про Єрмака, який зробив Арестовича цілим радником Офісу президента і дав йому відповідний карт-бланш. І, звісно, про Зеленського, який, своєю чергою, притягнув Єрмака і вже зі свого боку дав йому карт-бланш.

Ці особи повністю відповідальні за катастрофічно провальну кадрову політику у державі. Арестович – показовий симптом, але він – лише видима верхівка айсберга.

Можливо, Єрмак, який пригрів біля себе таку потвору і надав йому необмежені можливості інформаційного впливу на уми українців, позичить очі у якогось Сірка і пояснить українцям, за якими критеріями він брав на роботу в Офіс президента радником цього пропутінського блазня? Хто йому його порадив? А може, вибачиться перед українцями за свою, м’яко кажучи, провальну інформаційну політику. Чи наші перші та другі особи держави такі великі та безгрішні, що ніколи ні за що ні перед ким не вибачаються? Хіба свого часу перед кадировим, але, як кажуть, хто старе згадає…

В Україні влада Зеленського повністю зруйнувала інститут репутації. Кадрова політика перетворилася на прохідний двір, де ніхто не відповідає за призначення на високі державні посади не просто випадкових людей з сумнівною репутацією, а й відвертих ватників, прихильників антимайдану та просто неприхованих корупціонерів. По суті, саме таких у владі вже критична більшість. І найбільший цинізм у тому, що влада вважає це цілком прийнятною реальністю, бо війна, на їхню думку, усе спише… Не спише!

Джерело