Я багато разів спостерігав, як під час хвилин мовчання в Ізраїлі зупиняється вся країна
Як люди, без всякого примусу, самі зупиняють свої автівки на швидкісних шосе. Як стоять на вулицях, на верандах літніх кафе, у офісах
І мені, хоч я і не ізраїльський громадянин завжди здавалося це природнім. Як я можу кудись їхати чи йти, коли люди вшановують моїх родичів, загиблих у Голокост? Як я можу не вшанувати тих, хто загинув на війнах?
Те, що українці під час цієї страшної війни звикають до такої традиції, теж є природнім.
Так, напевно колись, у мирні часи, у нас теж буде щорічна хвилина мовчання. Але ця хвилина буде вихована щоденною повагою до тих, хто віддав своє життя заради майбутнього нашої країни.