Багато країн мріють про чужі території
І зрештою ця жага завжди перекидається на Європу. Бо якщо можна безкарно, без жодних проблем і без погодження з іншими державами анексувати чужі землі, це змінює саму логіку світового порядку
Тому росіяни весь час повторюють: «Ми хочемо головного — щоб ви визнали реалії на землі, відвели війська з тих регіонів, які ми вже анексували, й погодилися, що це наша територія. І тоді закінчиться війна».
Але така «мирна формула» — лише двері до нових війн. Бо коли війна завершується у подібний спосіб, вона відкриває дорогу для десятків інших конфліктів. Це й буде матір усіх війн.
Адже кожен ставитиме просте питання: «А чому так можна?» І відповідь буде очевидною: тому що росіяни окупували Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області та Крим — і змусили Україну та світ визнати це новою нормою, новим «правом», як цинічно каже лавров.
У такій ситуації міжнародне право перетворюється на декорацію: якщо можна росії, то чому не можна іншим? Це абсолютно зрозуміло. Саме так було із Судетами: Чехословаччину змусили визнати, що Судети — німецькі. І що було далі? Далі була Друга світова війна.