Владі треба припинити бідкатися і зайнятися тим, що ніякий Байден, Трамп, Шольц чи Мерц не зробить

Саме ці два фактори призводять до його просування через позиції знекровлених і не забезпечених дронами батальйонів ЗСУ.

Паралельно ворог нарощує відверто терористичні атаки по цивільному населенню та діяльність проросійської 5 колони.

Особливість військових дій у тому, що цей російський наступ ми будемо відбивати самотужки. Америка по суті вмила руки.

Європа поводиться десь так, як ми поводилися в часи битви за Грузію. Вона так і не усвідомила, що це битва не тільки за долю України, але й за Європу.

Відтак, у ці літні й осінні місяці нам прийдеться самотужки вирішувати: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

1. Задача влади - припинити бідкатися, який поганий Трамп і нарешті зайнятися тим головним, що ніякий Байден, Трамп, Шольц чи Мерц не зробить:

• організація співмірної із потребами фронту мобілізації. При наявності 3,7 млн чоловіків призовного резерву - це не є недосяжним завданням.
• пріоритетне фінансування Армії. Для цього треба негайно припинити ВСІ витрати, що не повʼязані з війною та діяльністю енергетики, транспорту та медицини. При цьому жодна зарплата бюджетника чи працівника держпідприємства не може бути більше бійця ЗСУ.
• негайно розпочати промислове виробництво базових видів дронів, протипіхотних мін та РЕБ. Гаражі врятували нас в 2023, але зараз цього мало. Потрібні заводські масштаби.

2. Задача суспільства:

• не піддаватися на психологічні удари ворога. Просто вдумайтеся - яка ціль нічних атак з 300-500 БПЛА та ракет? Невже все це заради 5-10 вбитих і поранених українців? Ні, їх мета - зневіра і паніка сотень тисяч. Тому страх і чутки - на смітник.

3. Армія свої задачі знає. І виконує. Героям слава!

Джерело