Якими виростуть діти війни?
Вони не сподіваються ні на кого, крім самих себе. Вони не вірять політикам. Вони погано памʼятають, яке воно мирне життя, бо були занадто малі. Відрізняють звук ППО від прильоту Військових від ТЦК. Радіють, що ми вже можемо бити по НПЗ.
“Мама, ми будемо сидіти в укриттях доки не розвалимо росію“
Якими вони виростуть діти війни? Ті, хто чверть навчального року та ночей провів під обстрілами в укриттях.
Ті, хто під звуки Шахедів читає розмірковування американського президента про дітей на майданчику. А потім питає:
- Мама, а Орешник наскільки глибоко пробиває?
- Котику, не знаю. Подивлюся пізніше.
- Тільки не затягуй, бо якщо він пробʼє укриття, то я вже не зможу дізнатися.
Вони не сподіваються ні на кого, крім самих себе.
Вони не вірять політикам.
Вони погано памʼятають, яке воно мирне життя, бо були занадто малі.
Відрізняють звук ППО від прильоту.
Військових від ТЦК.
Радіють, що ми вже можемо бити по НПЗ.
Обурюються, що з рф досі вилітають пасажирські рейси, а з Борисполя ні.
Наповнені гідністю достатньо аби не визнавати, що їм страшно.
Більше за всіх на землі хочуть, щоб ця війна закінчилася, але наполягають, що без нашої перемоги цього не буде.
Майбутнє України - це вони.
Носії памʼяті, болі та досвіду.
Ті, кого виростила війна.