Румунський парадокс?

Перший тур президентських виборів у сусідній Ру­мунії завершився сенсацією. Найбільше голосів, 22,94%, одержав незалежний кандидат Келін Джор­джеску, якому жодне соціологічне опитування виходу в другий тур не обіцяло. Другий результат у першому турі показала кандидатка від опозиційного Союзу порятунку Румунії Єлена Ласконі — 19,18% голосів. Чинний прем’єр, кандидат від соціал-демократів Марчел Чолаку, якому со­ціологи прогнозували перемогу не лише в першому турі, а й загалом на виборах, фінішував третім (одержав лише на кілька тисяч голосів менше, ніж Ласконі). Іще один пред­ставник урядової коаліції, кандидат від Націонал-лібе­ральної партії Ніколае Чуке, у другий тур також не прой­шов.

Успіх Джорджеску спричинив у Румунії політичний зем­летрус, адже цей одіозний персонаж — найбільш антиза­хідний і проросійський політик сусідньої країни. Джор­джеску виступає проти НАТО і ЄС. На його думку, членство Румунії в цих організаціях суперечить її національним ін­тересам. Тріумфатор першого туру президентських вибо­рів також проти військових баз США в Румунії і проти до­помоги Україні. Мовляв, війну спровокували американські компанії-виробники зброї…

На щастя, шанси Джорджеску на перемогу в другому турі — невеликі. За ідеєю, симпатики партій чинної урядо­вої коаліції, соціал-демократів і лібералів, у другому турі мають підтримати Ласконі, а не Джорджеску. Разом із го­лосами виборців, які в першому турі голосували за опо­зиціонерку Ласконі, цього має вистачити для її перемоги. (Щоправда, багато залежатиме від явки, адже за Джор­джеску теоретично можуть проголосувати не лише ті ви­борці, що підтримали його в першому турі, а й прихильни­ки ультраправої і антиукраїнської партії AUR. У першому турі її кандидат одержав майже 14% голосів).

Лідери лібералів уже закликали своїх прихильників го­лосувати в другому турі за Ласконі. Кандидатка Союзу порятунку Румунії (СПР), своєю чергою, закликала усіх притомних виборців підтримати її кандидатуру. «Ми опи­нилися в історичному протистоянні між минулим і майбут­нім, між збереженням молодої румунської демократії і пу­тінізмом. Між любов’ю до батьківщини й тими, хто хоче повернути Румунію в зону впливу росії, — заявила Єлена Ласконі. — Джорджеску — за ізоляцію Румунії, яку називає нейтралітетом. Він хоче знищити все, на чому тримається наше процвітання. Без НАТО ми будемо віддані на милість росії… Маємо шанс довести, що ми сильніші за те, про що мріють у москві». Сподіваймося, так і буде. І не лише 8 грудня, у другому турі президентських виборів, а й 1 грудня, коли в Румунії пройдуть вибори парламентські.

І все ж: звідки «виліз» той Джорджеску? Він не зовсім «ноунейм» (свого часу AUR навіть хотіла зробити його сво­їм кандидатом у прем’єри), але широко відомим у Руму­нії не був… Популярність здобув завдяки соціальним ме­режам. Свою виборчу кампанію проросійський політик провів головно в тіктоку. Схоже, зробив ставку на наймо­лодших виборців, бо ж це вони найбільше «сидять» у соці­альних медіях. І ця ставка спрацювала.

У тому, що молодь у Румунії підтримала «фрика», нічо­го дивного немає. Це, на жаль, загальносвітова тенденція. У Польщі, наприклад, понад 50% наймолодших виборців (до 30 років) декларують готовність голосувати за антиукраїнську і євроскептичну «Конфедерацію». Її політики говорять не те, що решта польських політиків, і молодим виборцям це до вподоби. У такий спосіб, кажуть експерти, висловлюють свій протест. Щоправда, проти чого, точно не знають, але це вже деталі…

Загалом, вплив сучасних технологій на вибори — ве­личезна проблема. Зараз у США багато пишуть, що До­нальду Трампу суттєво допоміг на виборах Ілон Маск, який улітку цього року відповідним чином змінив алґорит­ми своєї соцмережі Х (колишнього «Твіттера»). Як так піде далі, то невдовзі в якійсь країні (може, навіть у європей­ській) стане президентом не відомий політик, а якийсь «блогер-мільйонник». Що розповідає підписникам про найкращі способи зав’язування краваток…